«Абрикосова книгарня» починається надзвичайно сильно, але, на жаль, авторка не змогла втримати той самий рівень до фіналу. Перша половина роману стала для мене справжнім відкриттям. Історія життя Міська у цьоці та вуйка, атмосфера книгарні, запах абрикосів, повільний ритм життя — усе це створює дуже теплий, затишний світ. Авторка не поспішає, дає можливість познайомитися з героями, відчути їхній побут і прив’язатися до них. Саме ця частина книги найбільше запам’ятовується і викликає щире співпереживання. Тут проявились найкращі сильні сторони Орести Осійчук. Проте приблизно з середини роману темп різко змінюється. За короткий проміжок нам пропонують війну, нових персонажів, еміграцію, родинні таємниці. Складається враження, що матеріалу вистачило б на ще одну книгу, але його надто ущільнили. Через це багато важливих подій лише згадуються через кому, замість того, щоб бути прожитими. Особливо засмучує, що трагічні події ІІ світової війни описані кількома абзацами. Так само виникають питання до історичної правдоподібності окремих сюжетних ліній. Наприклад, шлях Михайла Фариняка після 1943 року виглядає непереконливим. Не менш суперечливою є лінія й образ матері Мишка. Шкода, що історія єврейської родини не отримала достатнього розвитку і не стала одним із найемоційніших пластів роману, натомість - декорацією до основного сюжету. Фінал залишив більше запитань, нід відповідей. Для сімейної Саги це не ок. Попри це, книга мені сподобалась. Перша її частина чудова.

Прекрасна книга! Оповідання про дітей, які жили, дружили, любили сто років тому, і про те, які ці долі важливі і цінні для тих, хто живе зараз. Головні герої страшенно нагадують Тома Сойера, Гека Фінна та Беккі Тетчер з чудового роману Марка Твена. Навіть їхні родини і обставини схожі. Але авторка розвиває їх по-іншому, результат вражає глибиною і мудрістю. Те, до чого ми приходимо у другій половині твору геть не очікувано і дуже захоплтво. Мені дуже сподобалося, щиро рекомендую цей прекрасний твір!

Прочитала на одному диханні. Оповідання від імені дитини завжди для мене особливі. І ця книга - не виключення. Неймовірно тепла, щемлива історія - як і справжні почуття, від самого серця.