Знав я про цю книжку дуже давно, але поштовхом для прочитання була війна. Мабуть таку літературу просто так не читають, а після якихось потужних подій у житті. Але вважаю, що така (чи подібна) література обов'язкова для прочитання усіх, якщо ми не хочемо повторювання жахливих подій історії у майбутньому. Раджу читати з цією книгою також книги Чалдінію.

Почала читати цю книгу восени, ще до війни. Спочатку йшла легко, але потім я дійшла до опису самого стендфордського експерименту — і відклала книгу, було важко сприймати і зрозуміти інформацію в ній. Але в березні, коли вже йшла війна вирішила продовжити читання, тому все, що було описано далі сприймалося мною через призму реальної війни. Думаю, це справило особливий емоційний вплив від прочитаного. Тож безпосередній опис власне екперименту був для мене важким для читання. Безликі номери замість імен, кардинальні зміни в поведінці в'язнів, еволюція поведінки наглядачів. Трансформація зміни відношення самого автора експерименту до тих подій, які почали відбуватися. Але саме тут зароджуються питання самого до себе навіть. Подальші розділі книги наводять розповіді про поведінку (зазвичай, неочікувану та жорстоку) військових по всьому світу, у різні часи, у різних країнах. Якщо ви хочете дізнатися, чому навіть хороша людина, одягнувши на себе іншу роль може стати кардинально інакшою — дуже раджу прочитати Ефект Люцифера. Система творить Ситуацію. "Якщо задуматися над довгою й понурою історією людства, то виявиться, що набагато більше огидник злочинів здійснено в ім'я послуху, аніж в ім'я бунту." Ч. П. Сноу, «Або — або» (1961)

Отзыв содержит спойлеры! Какой человек от природы? Можно ли сказать, что все мы рождаемся хорошими, а плохими нас делает жизненный опыт и моральные травмы? Именно этим вопросом занялся автор книги и на эксперименте, который затронул его лично, довел, что из человека можно создать как ангела, так и дьявола. Начнем с того, что книга условно разделена на 2 части. Первая это описание эксперимента с участием группы студентов, роли которых рандомно разделили на охранников и заключенных. А в одном из корпусов университета создали подобие тюрьмы на 2 недели. Вторая - разбор поведения американских военных на территории Ирака и Афганистана, где, якобы спасатели стали палачами. Слишком жестокие действия по отношению к мирному населению никто не скрывал более того, это может увидеть мир, просто загуглив "Тюрьма Абу Грейб". Ссылка содержит фото пыток (!) и статьи о событиях. Эти примеры, как и множество других, которые проскользнули в научной роботе автора показывают, как обычный человек, без психических отклонений, "добряк" от природы в условиях погружения в среду насилия сам становится жестоким убийцей. Какие методы обучения используют в армии и тюрьмах, о моральном давлении, чувстве безнаказанности и оправдании своих действий "благими намерениями". Книга трудная как морально, по скольку содержит очень много описаний издевательств и реакции жертв/палачей, так и для восприятия, из-за большого количества терминов и отсылок к законам. Ее не стоит читать слишком восприимчивым людям.