Долгота дней
Бумажная книга | Код товара 751620
Yakaboo 5/5
Автор
Владимир Рафеенко
Издательство
Фабула
Серия книг
Сучасна проза України
Язык
Русский
Год издания
2017
Количество страниц
304
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
135х205 мм

Все о книге Долгота дней

Дилогия «Долгота дней» состоит из двух частей. Одна — собственно романное тело. Вторая — новеллы, автором которых является один из персонажей романа. Романное тело представляет собой сказку о войне. Собрание новелл, напротив, выдержано в духе реализма. Трёхэтажная баня «Пятый Рим» на окраине Z — здесь бесследно исчезают явившиеся на побывку оккупанты, а каждое утро начинается с исполнения украинского гимна. Так Сократ Гредис, Коля Вересаев и Лиза вносят непоправимый астральный разлад в работу механизмов российского инферно.
Характеристики
Автор
Владимир Рафеенко
Издательство
Фабула
Серия книг
Сучасна проза України
Язык
Русский
Год издания
2017
Количество страниц
304
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
135х205 мм
Рецензии
  •  
    Жизненные истории
    Люблю книги с рассказами. И коротко, и судьба чья-то раскрывается. Или случай интересный описан. «Долгота дней» - это сборник рассказов, автором которых является православный священник.
    Может показаться, что это очередная книга о настоящей войне, но она очень отличается от других текстов. В отличие от многих, имеющихся сегодня рефлексий на тему российско-украинской войны на Донбассе, в создании художественной действительности которых преобладают такие «фильтры», как язык боли пострадавших от боевых действий или речь воинственной патетики, в Рафеенка особое место занимает пародийная метафизика и, наконец, метафора. Писатель сумел трагедию и фарс войны превратить в сугубо эстетический материал, одновременно сохранив и трагедию, и пафос, и фарс.
    Ключевая сюжетная коллизия «Долготы дней»: в бане с характерным названием «Пятый Рим» оккупированного города Z (однозначно подразумевается как Донецк) постоянно бесследно исчезают российские солдаты и «ополченцы». Оккупационная администрация начинает «кошмарить» работников бани, но быстро выясняет, что они, хотя и придерживаются проукраинской позиции, все же, ни в чем не виноваты. Зато оказывается, что территории, известные под названием «ОРДЛО», в результате различных мистических трансформаций выпали из обычного измерения реальности и присоединились не к России, а к несуществующему СССР, к тому же здесь частично потеряли свое действие обычные законы физики. Баня - одно из мест загадочных разломов. Задача исправить ситуацию, вернуть Z в более-менее нормальную реальность возлагается на двух мужчин и одну девушку, которые работают в «Пятом Риме».
    Эта история становится у Рафеенка благодарным материалом и для бытовых зарисовок из жизни прифронтового города «странной войны», и для упомянутых выше метафизических игр, и не в последнюю очередь для рассказа о Киеве глазами переселенцев, прибывших в столицу из зоны боевых действий.
    Сегодняшнюю действительность Украины, которая находится в тылу, Рафеенко описывает довольно иронично.
    Перевод, как можно понять уже из метаморфозы названия романа, отнюдь не буквальный, сам писатель называет его «ментальным». А соотношение западных языковых практик переводчицы с восточными языковыми особенностями автора может служить интересным материалом для профессиональной дискуссии.
    Роман уверенно можно назвать одним из самых интересных произведений, написанных на материале русско-украинской войны. Символично, что книга «Долгота дней» связана именно с украинской перспективой, трактовкой конфликта, при этом она написана на русском языке.
  •  
    щось дивне, але дуже захоплююче
    "В Z не работают физические законы. Вернее, работают не так, как мы привыкли. Сюда коня пришлёшь, он виолончелью станет. Танк обернётся погремушкой. Мертвец — мелодией. Православный танкист — бурятом..."
    "Долгота дней" це доросла казка про сучасну війну. І казка не тому, що все в цій книжці так прекрасно і магічно і в кінці всі щасливі, а тому що в романі переплітається реальність з чимось нереальним, метафізичним. Іноді навіть здається, що це якась нездорова маячня і хочеться відкласти книжку. Але, мабуть таки є щось магічне в цій книжці, бо ти не можеш її відкласти і продовжуєш читати до останньої сторінки.
    Книга поділена на дві частини. Короткі реалістичні новели про війну на Сході. Реалістичні і болючі історії людей. Друга частина, це саме та казка про війну, яка здається маячнею.
    Події відбуваються в місті Z (Донецьк). Є головні герої, професор-філософ Гредіс, якому в безкоштовне користування передали баню під назвою "П'ятий Рим", хімік Вересаєв, який за сумісництвом працює масажистом в цій бані, і дівчина Ліза, яка трішки дивакувата і несповна розуму, але це тільки з першого погляду. Усі вони намагаються вижити в окупованому місті Z. Здається, що тут немає нічого містичного і казкового, але згодом в місті стаються дивні речі і головні герої грають в цьому не останню роль.Тут є великі колорадські жуки, які шматують людей, є дивні істоти нібелунги, є магічний портал в одному в бані і ще багато чого дивного і містичного.
    Книжку треба читати вдумливо, щоб зрозуміти метафори автора.
    Книга нелегка, але корисна. Її можна читати безліч разів, і кожного разу знаходити для себе щось нове.
Купить - Долгота дней
Долгота дней
150 грн
Есть в наличии
 
Информация об авторе
Владимир Рафеенко
Владимир Рафеенко

Владимир Владимирович Рафеенко — представитель современного украинского постмодернизма. Талант писателя многогранен. Он автор поэтических и прозаических произведений, среди которых романы, рассказы, стихи и даже поэма в прозе. Купить книги Владимира Рафеенко мы советуем тем, кто любит интеллектуальную литературу, представляющую альтернативный взгляд на реалии нашего времени и насыщенную фант...

Подробнее

Рецензии Долгота дней

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Жизненные истории
    Люблю книги с рассказами. И коротко, и судьба чья-то раскрывается. Или случай интересный описан. «Долгота дней» - это сборник рассказов, автором которых является православный священник.
    Может показаться, что это очередная книга о настоящей войне, но она очень отличается от других текстов. В отличие от многих, имеющихся сегодня рефлексий на тему российско-украинской войны на Донбассе, в создании художественной действительности которых преобладают такие «фильтры», как язык боли пострадавших от боевых действий или речь воинственной патетики, в Рафеенка особое место занимает пародийная метафизика и, наконец, метафора. Писатель сумел трагедию и фарс войны превратить в сугубо эстетический материал, одновременно сохранив и трагедию, и пафос, и фарс.
    Ключевая сюжетная коллизия «Долготы дней»: в бане с характерным названием «Пятый Рим» оккупированного города Z (однозначно подразумевается как Донецк) постоянно бесследно исчезают российские солдаты и «ополченцы». Оккупационная администрация начинает «кошмарить» работников бани, но быстро выясняет, что они, хотя и придерживаются проукраинской позиции, все же, ни в чем не виноваты. Зато оказывается, что территории, известные под названием «ОРДЛО», в результате различных мистических трансформаций выпали из обычного измерения реальности и присоединились не к России, а к несуществующему СССР, к тому же здесь частично потеряли свое действие обычные законы физики. Баня - одно из мест загадочных разломов. Задача исправить ситуацию, вернуть Z в более-менее нормальную реальность возлагается на двух мужчин и одну девушку, которые работают в «Пятом Риме».
    Эта история становится у Рафеенка благодарным материалом и для бытовых зарисовок из жизни прифронтового города «странной войны», и для упомянутых выше метафизических игр, и не в последнюю очередь для рассказа о Киеве глазами переселенцев, прибывших в столицу из зоны боевых действий.
    Сегодняшнюю действительность Украины, которая находится в тылу, Рафеенко описывает довольно иронично.
    Перевод, как можно понять уже из метаморфозы названия романа, отнюдь не буквальный, сам писатель называет его «ментальным». А соотношение западных языковых практик переводчицы с восточными языковыми особенностями автора может служить интересным материалом для профессиональной дискуссии.
    Роман уверенно можно назвать одним из самых интересных произведений, написанных на материале русско-украинской войны. Символично, что книга «Долгота дней» связана именно с украинской перспективой, трактовкой конфликта, при этом она написана на русском языке.
  •  
    щось дивне, але дуже захоплююче
    "В Z не работают физические законы. Вернее, работают не так, как мы привыкли. Сюда коня пришлёшь, он виолончелью станет. Танк обернётся погремушкой. Мертвец — мелодией. Православный танкист — бурятом..."
    "Долгота дней" це доросла казка про сучасну війну. І казка не тому, що все в цій книжці так прекрасно і магічно і в кінці всі щасливі, а тому що в романі переплітається реальність з чимось нереальним, метафізичним. Іноді навіть здається, що це якась нездорова маячня і хочеться відкласти книжку. Але, мабуть таки є щось магічне в цій книжці, бо ти не можеш її відкласти і продовжуєш читати до останньої сторінки.
    Книга поділена на дві частини. Короткі реалістичні новели про війну на Сході. Реалістичні і болючі історії людей. Друга частина, це саме та казка про війну, яка здається маячнею.
    Події відбуваються в місті Z (Донецьк). Є головні герої, професор-філософ Гредіс, якому в безкоштовне користування передали баню під назвою "П'ятий Рим", хімік Вересаєв, який за сумісництвом працює масажистом в цій бані, і дівчина Ліза, яка трішки дивакувата і несповна розуму, але це тільки з першого погляду. Усі вони намагаються вижити в окупованому місті Z. Здається, що тут немає нічого містичного і казкового, але згодом в місті стаються дивні речі і головні герої грають в цьому не останню роль.Тут є великі колорадські жуки, які шматують людей, є дивні істоти нібелунги, є магічний портал в одному в бані і ще багато чого дивного і містичного.
    Книжку треба читати вдумливо, щоб зрозуміти метафори автора.
    Книга нелегка, але корисна. Її можна читати безліч разів, і кожного разу знаходити для себе щось нове.
  •  
    Так про війну ще ніхто не писав...
    Останнім часом відчуваю велику потребу в художній літературі, котра осмислює й по-своєму трансформує події, що відбуваються на сході нашої держави. Деякі письменники вдаються до суто реалістичного висвітлення цієї доволі складної теми, комусь легше проводити паралелі з історією чи залучати філософію з надією бодай якимось чином пояснити всю складність ситуації, заручниками якої стала наша держава, а от Володимир Рафєєнко створює "дорослу казку", називаючи її «міською баладою». Прикметно, що за фантасмагорійною вуаллю химерних та фантастичних подій і навіть персонажів автору вдалося чи не найбільш реалістично відтворити не просто впізнавані реалії життя окупованих територій, переселенців, а й подати кілька точок зору на війну.
    На початку роману ви познайомитесь з цілком реальними людьми Сократом Івановичем Гредісом, його дружиною Кароліною, товаришем Колею Вересаєвим та племінницею Лізою, які вимушені працювати в місцевій лазні «П’ятий Рим» в умовах окупації міста Z (без сумніву, Донецька) найманцями та прибічниками «русского мира», а от все, що відбуватиметься з героями далі – суцільний калейдоскоп фантасмагорії, абсурдної вигадки та водночас натуралістичних шматків впізнаваної з новин та численних медіаресурсів реальності. А все тому, що в місті Z більше не працюють фізичні закони, а лише паразитує й розмножується абсурдність людського буття помноженого на «долготу дней». Місто Z можна покинути лише прийнявши смерть (не просто на фізичному рівні, а на ментальному, духовному), примусово стерши в собі спогади про той жах та тотальну брехню, що панує й розростається з дивовижною швидкістю.
    Є в книзі й тонка іронія, й сатира, й гіркота людського болю та безсилля, й чимало кітчевих елементів, фейків, що стають повноцінними персонажами (як-то колорадські жуки, хлопчики-укропи чи «псковская тушенка из стратегических запасов, что принимает человеческую форму. Берет оружие в руки и воюет за русскую идею!»).
    Цінність цієї книги в тому, що вона не однобоко подає погляд на складну ситуацію, а проговорює хоч і не привабливі для нас, та все ж істинні думки (маю на увазі передусім описаний автором стан покинутої владою проукраїнськи налаштованої частини населення окупованих територій).
    Текст Рафєєнка цілющий і терапевтичний, але водночас дуже болісний, бо після прочитання якось важко віриться, що у свідомості проросійськи налаштованих людей, які насправді прагнуть приєднатися не до сусідньої держави, а до привида того суспільного устрою, що припинив своє існування на початку 90-х років («Проблема в том, что вместо России Z приссоединился к СССР») відбудуться зміни на краще. Як і складно повірити, що українська нація швидко та безболісно позбудеться своїх найзаклятіших ворогів, що насправді є не зовнішньою загрозою, а глибоко вкоріненими внутрішніми комплексами та хворобами.
    «Украина – это вообще не территория! Именно потому, Коля, ее никогда не одолеют орды алкоголиков, национал-идиотов, танкистов-бурятов и духовных вырожденцев… Можешь еще при жизни заслужить Украину вечную и прекрасную, а можешь – вечный пророссийский Z».
    Спасибі авторові за ці слова та за цей роман, а видавництву - за якісне та естетично довершене видання!
 
Характеристики Долгота дней
Автор
Владимир Рафеенко
Издательство
Фабула
Серия книг
Сучасна проза України
Язык
Русский
Год издания
2017
Количество страниц
304
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
135х205 мм
Переплет
Твердый, Суперобложка
Бумага
Офсетная
Шрифт
Миньон
Тираж
2100
ISBN
978-617-09-3210-5
Вес
300 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Украинская литература
Литература по периодам
Современная литература
 

Об авторе Долгота дней