Дилер реальности
Электронная книга | Код товара 981943
Yakaboo 3/5 1 отзыв
Автор
Николас Димитров
Издательство
Фабула
Язык
Русский
Год издания
2019
Количество страниц
432
ISBN
978-617-09-5827-3
Тип
Электронная
Литература стран мира
Литература других стран Европы

Все о электронной книге Дилер реальности

Что, если вам предложат совершенный цифровой наркотик?

В недалеком будущем не осталось запретов. Потребление достигло предела, мораль вышла из моды, религии превратились в фастфуд. Человечество погрязло в развлечениях, разврате и наркотиках. А у элиты появился новый вид развлечения — Персональные Реальности, в которых можно воплотить любую самую порочную и преступную фантазию.

Новый технокульт, творение таинственной медиакорпорации, обещает каждому бесконечные удовольствия и вечную жизнь в синтезированной персональной реальности. Корпоративный шпион Золтан Варго получает задание проникнуть в недра корпорации, создающей эти реальности, чтобы выяснить суть зловещего проекта, но сам оказывается втянут в дьявольскую игру. Порнографический эксперимент над миллионами людей и запуск первой цифровой религии в мире ломают все его планы, и Золтан открывает для себя одну потрясающую истину…

Николас Димитров — продюсер, визионер, писатель. Родился и вырос в Болгарии. Свое детство до 12 лет провел в детском доме. Встречи с Иоанном Павлом II и Джорджем Соросом изменила судьбу 16-летнего юноши, ученика гимназии древних языков и культур. Дальнейшее образование автор получил в университетах Брюсселя, Вашингтона и Буэнос-Айреса. Яркий представитель движения New Age, путешественник по местам Силы, одинаково комфортно чувствующий себя в горах Тибета и на фестивале Burning Man. Полиглот, владеет 11 языками.

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Николас Димитров
Издательство
Фабула
Язык
Русский
Год издания
2019
Количество страниц
432
ISBN
978-617-09-5827-3
Тип
Электронная
Литература стран мира
Литература других стран Европы
Рецензии
  •  
    "Як гартувалася Матриця"
    Російськомовна фантастична книжка в часи, коли купа вітчизняних авторів стоїть у чергах на видання, то досить дивне явище. Менше з тим, видавництво "Фабула" зробило такий крок. І виправданням цьому може бути лише надзвичайно високий рівень твору. От про це я й хочу розповісти.

    Цю книжку мені підсунув ФБ. Десь я мав необережність щось вподобати, тож впродовж декількох тижнів отримував рекламу, аж поки не зробив дві речі: вимкнув своє вдодобання і... купив книжку. Зі знижкою і електронну, звісно, бо платити заради цікавості чверть тисячі якось не смачно. Дякувати видавництву, електронна версія з'явилася одразу з паперовою і коштувала мені 70 грн.
    Перше, що спадало в око - неймовірно потужна реклама. На сайтах книжкових магазинів книга в топах, їй зроблена величезна медійна підтримка. І це - в Україні, для книжки російською мовою. Сама ж реклама розповідає про неймовірного талановитого автора Ніколаса Дімітрова - болгарина, який встиг побувати і фінансистом, і диплопатом, і заснував купу бізнесів, і в театрі грає і ось книгу написав. І отака потужна підтримка для першого ж твору цієї неординарної людини. Інакше кажучи, складається повне враження вигаданості Дімітрова, а деякі факти вказують на те, що автор - якась людина з української або навіть російської модної чи медійної тусовки. Адже спочатку книга видана саме в Росії. (Плюс певні мовні маркери видають мислення саме російською). Хоч нам і розповідають про 11 мов, на яких вона готується до видання. Після всього цього очікуєш отримати як не одкровення, то шедевр точно. Чи отримали, читайте нижче.

    По-перше опишу критерії, за якими оцінюю будь-яку книгу.
    1. Ідея.
    2. Спосіб опису ідеї та оригінальність точки зору.
    3. Сюжет.
    4. Стиль.
    5. Якість видання.

    Почну з кінця. Видання у мене електронне, тож про папір і палітурку не скажу, але ілюстраціі в ел. версії зроблені напрочуд поганенько. Читав на кіндлі-4, і вони там були такі манюпусінькі, що й не розгледіти, хоча можна було б зробити на весь екран. Отже, оптимізація не зроблена, хоча файл "важить"18 мб. В тексті є одруківки, хоч і небагато.

    Стиль. Власного стилю автор ще не виробив, і це відчувається. Постійно це на щось схоже. Це не те щоб погано, але вже не шедевр. А от що дратує - перехід на різні форми часу в двох сусідніх реченнях у одному абзаці. Якбиж то було для посилення якогось ефекту чи акцентуванні уваги. Ні, такої системи помітити не вдалося. Це схоже на невдале експерементування з часом, до якого вдаються початківці. Так само не здається виправданим розповідь від першої особи, де до героя (і читача) звертаються на "ти". Зрозуміло, що автор хоче, щоб ми сприймали це, як сповідь. Втім, як на мене, спроба невдала. Нічого, крім незручності сприйняття, це не дає.

    Сюжет. Ну, він є. Але занадто заштампований, з купою кліше. Відчувається, що автор чудово розуміється на модному житті, але ніц не тямить у техніці, тому книга хоч і заявлена, як НФ, більш схожа на техно-фентезі. Саме тому у купі місць читач відчує таємничий шурхіт у кущах. Звісно, не обійшлося без "нано" і "квантовий", бо як же ж інакше? Це особливо мене "порадувало". Згадав, як я тричі вписав, а потім стер слово "нано" в одному своєму оповіданні. Тому, що "нано" - не просто слово, а піраміда економіки, технології та культури. Якщо у вашому світі є справжня нанотехнологія, це означає наявність цілої купи нанопристроїв у житті кожної людини, а це - тотально інше життя і сприйняття життя. Не можуть, наприклад, існувати "нано" і приватність одночасно. Або в побуті кожної людини має бути звичка до повного уникнення контакту з будь-чим невідомим. Нічого подібного тут не було. Ніякої зміни соціуму, яку б породили нанотехнології тут ми не бачимо. А от нано-щось, що лізе в нейрони і ланцюжки ДНК, є. Так само ще з одною технологією - психопроєкторами. Важко навіть уявити світ, у якому існує штука, здатна навіювати вам думки у мозок. Не просто існує, а сприймається, як банальність. Але і це показано, як щось окреме, що не вплинуло і не торкнулося суспільних відносин. Від цього світ книги стає картонним. На додачу в сюжеті постійно трапляються незрозумілі подарунки долі для головного героя...

    А тепер спойлери! Так, так, авторе, звісно я побачив твій "чудовий" твіст - світ героя теж несправжній. Саме тому, за задумом автора, він мав право бути картонним. Але ж тоді чому головний герой вперто не помічає цієї картонності і чудес, які з ним відбуваються?.. (купа питань, але повірте, відповідей на них у книзі нема). І врешті, як же ж він, знаходячись у _персональному_ віртуальному світі, змінює світ реальний? Так, так, я побачив те слово "квантовий" у тексті, і я зрозумів, що твіст був подвійним. І нереальний світ став реальним, бо ж то унікальна властивість героя. Вибач, шановний авторе, це склало враження, дійсно, адже шерхіт у кущах нам не здався. І звідти в усій красі виїхав Великий Гусеничний Квантовий Рояль. Тобто, кінцівка просто нищівна. Автор бере читача і безжально ху... ой, прикладає мордою об бетон - а ось тобі! Оригінальності хотів, логічної розв'язки? Лежи під гусеницями і не сіпайся! Ти в Матриці. Знов у Матриці!

    Подача їдеї. Еге ж. Матрицю я згадав не дарма. Бо вона там лізе з кожної шпарини. І якщо прибрати декорації, то отримаємо... молодого Нео, героя і комсомольця, який будує під Києвом залізницю... тобто замовні реальності в Сингапурі. Але від того все це анітрохи не стає новішим і привабливішим. Бо Нео, обраність, матриця, всі підключені, а Нео такий р-раз, і такий опа, і всіх такий... А все чому? Бо Нео - обраний! Тобто, ну не Нео ж - Золтан! Вибач, авторе, це все змінює!

    Ідея. Як ви вже зрозуміли, нової ідеї тут нема. І цей пункт я залишив наостанок, адже вигадати _дійсно_ нову ідею в наш час майже неможливо. Той, хто це зробить, буде засновником нової течії. Але дива не сталося - "Дилер реальності" нічого нового собою не являє.

    В цілому: автор схильний до пафосу, явно смакує свою обізнаність в релігійних течіях, хоча врешті вона виглядає поверхневою. Причинно-наслідкові зв'язки в сюжеті спірні. Відсутність технічних знань автора призводить до того, що описи маніпуляцій з технікою виглядають смішно. Взагалі, світ на кожному кроці підлаштовується під авторський задум - показати певну мораль, вкладену до того ж в уста ГГ. А хотілося б навпаки - побачити правдивий "на дотик, смак та слух" світ, який сам наштовхнув би на такий висновок.
    Піднесені відгуки і натяки на шокуючу відвертість, які я встиг побачити в інтернеті, мені незрозумілі. Нічого шокуючого у книзі нема. Та й взагалі, нема, власне, відчуття зв'язку а ні з героєм, а ні зі світом. Все це схоже на новину в газеті: той вбив того ножем, а той вкрав у того котлету. Жодної сцени, яка б змусила _співчувати_. Все відсторонено, все в стилі оповіді "я пішов, я сів, я відчув, що мені боляче". Мені, як читачу, відчути той біль разом з героєм не пощастило.

    Підсумок: посередня книга зі зжужмленим кінцем та квантовим роялем, який все "розруляє".
Купить - Дилер реальности
Дилер реальности
100 грн
Доступные форматы для скачивания:
 

Рецензии Дилер реальности

3/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    "Як гартувалася Матриця"
    Російськомовна фантастична книжка в часи, коли купа вітчизняних авторів стоїть у чергах на видання, то досить дивне явище. Менше з тим, видавництво "Фабула" зробило такий крок. І виправданням цьому може бути лише надзвичайно високий рівень твору. От про це я й хочу розповісти.

    Цю книжку мені підсунув ФБ. Десь я мав необережність щось вподобати, тож впродовж декількох тижнів отримував рекламу, аж поки не зробив дві речі: вимкнув своє вдодобання і... купив книжку. Зі знижкою і електронну, звісно, бо платити заради цікавості чверть тисячі якось не смачно. Дякувати видавництву, електронна версія з'явилася одразу з паперовою і коштувала мені 70 грн.
    Перше, що спадало в око - неймовірно потужна реклама. На сайтах книжкових магазинів книга в топах, їй зроблена величезна медійна підтримка. І це - в Україні, для книжки російською мовою. Сама ж реклама розповідає про неймовірного талановитого автора Ніколаса Дімітрова - болгарина, який встиг побувати і фінансистом, і диплопатом, і заснував купу бізнесів, і в театрі грає і ось книгу написав. І отака потужна підтримка для першого ж твору цієї неординарної людини. Інакше кажучи, складається повне враження вигаданості Дімітрова, а деякі факти вказують на те, що автор - якась людина з української або навіть російської модної чи медійної тусовки. Адже спочатку книга видана саме в Росії. (Плюс певні мовні маркери видають мислення саме російською). Хоч нам і розповідають про 11 мов, на яких вона готується до видання. Після всього цього очікуєш отримати як не одкровення, то шедевр точно. Чи отримали, читайте нижче.

    По-перше опишу критерії, за якими оцінюю будь-яку книгу.
    1. Ідея.
    2. Спосіб опису ідеї та оригінальність точки зору.
    3. Сюжет.
    4. Стиль.
    5. Якість видання.

    Почну з кінця. Видання у мене електронне, тож про папір і палітурку не скажу, але ілюстраціі в ел. версії зроблені напрочуд поганенько. Читав на кіндлі-4, і вони там були такі манюпусінькі, що й не розгледіти, хоча можна було б зробити на весь екран. Отже, оптимізація не зроблена, хоча файл "важить"18 мб. В тексті є одруківки, хоч і небагато.

    Стиль. Власного стилю автор ще не виробив, і це відчувається. Постійно це на щось схоже. Це не те щоб погано, але вже не шедевр. А от що дратує - перехід на різні форми часу в двох сусідніх реченнях у одному абзаці. Якбиж то було для посилення якогось ефекту чи акцентуванні уваги. Ні, такої системи помітити не вдалося. Це схоже на невдале експерементування з часом, до якого вдаються початківці. Так само не здається виправданим розповідь від першої особи, де до героя (і читача) звертаються на "ти". Зрозуміло, що автор хоче, щоб ми сприймали це, як сповідь. Втім, як на мене, спроба невдала. Нічого, крім незручності сприйняття, це не дає.

    Сюжет. Ну, він є. Але занадто заштампований, з купою кліше. Відчувається, що автор чудово розуміється на модному житті, але ніц не тямить у техніці, тому книга хоч і заявлена, як НФ, більш схожа на техно-фентезі. Саме тому у купі місць читач відчує таємничий шурхіт у кущах. Звісно, не обійшлося без "нано" і "квантовий", бо як же ж інакше? Це особливо мене "порадувало". Згадав, як я тричі вписав, а потім стер слово "нано" в одному своєму оповіданні. Тому, що "нано" - не просто слово, а піраміда економіки, технології та культури. Якщо у вашому світі є справжня нанотехнологія, це означає наявність цілої купи нанопристроїв у житті кожної людини, а це - тотально інше життя і сприйняття життя. Не можуть, наприклад, існувати "нано" і приватність одночасно. Або в побуті кожної людини має бути звичка до повного уникнення контакту з будь-чим невідомим. Нічого подібного тут не було. Ніякої зміни соціуму, яку б породили нанотехнології тут ми не бачимо. А от нано-щось, що лізе в нейрони і ланцюжки ДНК, є. Так само ще з одною технологією - психопроєкторами. Важко навіть уявити світ, у якому існує штука, здатна навіювати вам думки у мозок. Не просто існує, а сприймається, як банальність. Але і це показано, як щось окреме, що не вплинуло і не торкнулося суспільних відносин. Від цього світ книги стає картонним. На додачу в сюжеті постійно трапляються незрозумілі подарунки долі для головного героя...

    А тепер спойлери! Так, так, авторе, звісно я побачив твій "чудовий" твіст - світ героя теж несправжній. Саме тому, за задумом автора, він мав право бути картонним. Але ж тоді чому головний герой вперто не помічає цієї картонності і чудес, які з ним відбуваються?.. (купа питань, але повірте, відповідей на них у книзі нема). І врешті, як же ж він, знаходячись у _персональному_ віртуальному світі, змінює світ реальний? Так, так, я побачив те слово "квантовий" у тексті, і я зрозумів, що твіст був подвійним. І нереальний світ став реальним, бо ж то унікальна властивість героя. Вибач, шановний авторе, це склало враження, дійсно, адже шерхіт у кущах нам не здався. І звідти в усій красі виїхав Великий Гусеничний Квантовий Рояль. Тобто, кінцівка просто нищівна. Автор бере читача і безжально ху... ой, прикладає мордою об бетон - а ось тобі! Оригінальності хотів, логічної розв'язки? Лежи під гусеницями і не сіпайся! Ти в Матриці. Знов у Матриці!

    Подача їдеї. Еге ж. Матрицю я згадав не дарма. Бо вона там лізе з кожної шпарини. І якщо прибрати декорації, то отримаємо... молодого Нео, героя і комсомольця, який будує під Києвом залізницю... тобто замовні реальності в Сингапурі. Але від того все це анітрохи не стає новішим і привабливішим. Бо Нео, обраність, матриця, всі підключені, а Нео такий р-раз, і такий опа, і всіх такий... А все чому? Бо Нео - обраний! Тобто, ну не Нео ж - Золтан! Вибач, авторе, це все змінює!

    Ідея. Як ви вже зрозуміли, нової ідеї тут нема. І цей пункт я залишив наостанок, адже вигадати _дійсно_ нову ідею в наш час майже неможливо. Той, хто це зробить, буде засновником нової течії. Але дива не сталося - "Дилер реальності" нічого нового собою не являє.

    В цілому: автор схильний до пафосу, явно смакує свою обізнаність в релігійних течіях, хоча врешті вона виглядає поверхневою. Причинно-наслідкові зв'язки в сюжеті спірні. Відсутність технічних знань автора призводить до того, що описи маніпуляцій з технікою виглядають смішно. Взагалі, світ на кожному кроці підлаштовується під авторський задум - показати певну мораль, вкладену до того ж в уста ГГ. А хотілося б навпаки - побачити правдивий "на дотик, смак та слух" світ, який сам наштовхнув би на такий висновок.
    Піднесені відгуки і натяки на шокуючу відвертість, які я встиг побачити в інтернеті, мені незрозумілі. Нічого шокуючого у книзі нема. Та й взагалі, нема, власне, відчуття зв'язку а ні з героєм, а ні зі світом. Все це схоже на новину в газеті: той вбив того ножем, а той вкрав у того котлету. Жодної сцени, яка б змусила _співчувати_. Все відсторонено, все в стилі оповіді "я пішов, я сів, я відчув, що мені боляче". Мені, як читачу, відчути той біль разом з героєм не пощастило.

    Підсумок: посередня книга зі зжужмленим кінцем та квантовим роялем, який все "розруляє".
 
Характеристики Дилер реальности
Автор
Николас Димитров
Издательство
Фабула
Язык
Русский
Год издания
2019
Количество страниц
432
ISBN
978-617-09-5827-3
Тип
Электронная
Литература стран мира
Литература других стран Европы
Литература по периодам
Современная литература