1984
Бумажная книга | Код товара 521377
Yakaboo 4.9/5
Автор
Джордж Оруэлл
Издательство
Видавництво Жупанського
Серия книг
Майстри світової прози
Язык
Украинский
Год издания
2015
Год первого издания
1949
Переводчик
Виктор Шовкун
Количество страниц
312 стр.

Все о книге 1984

«1984» – один з найголовніших і вже точно найважливіший роман минулого сторіччя. Важко пригадати якийсь інший літературний твір, який би без зайвої манірності, настільки ж чітко, правдиво і жорстко поставив перед загалом таку ж важливу проблематику. А саме: що таке влада? Яка її природа? Куди прямує сучасне суспільство? Що таке справжня смерть, і яка саме смерть є справжньою – фізична смерть індивіда, а чи смерть його внутрішнього єства, при збереженні фізичного тіла? Що таке свобода, і як вона співвідноситься з владою? Чи можливий бодай найменший прояв свободи, нехай навіть у вигляді можливості мати свої власні глибоко приховані, вільні від примусу думки, в умовах абсолютної тоталітарної влади?

Характеристики
Автор
Джордж Оруэлл
Издательство
Видавництво Жупанського
Серия книг
Майстри світової прози
Язык
Украинский
Год издания
2015
Год первого издания
1949
Переводчик
Виктор Шовкун
Количество страниц
312 стр.
Рецензии
  •  
    Чудесна книга! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    З перших рядків, я поринула в цю книгу і не могла відірватись: насільки вона захоплююча!
    Попереджую відразу: книга дуже депресивна, негативна і не залишає навіть промінчика надії за собою...
    Герой книги Уїнстон - майже єдиний борець в світі, де боротися заборонено. У світі, де люди живуть під постійним наглядом екранів, де під самоконтролем має бути кожен рух, кожен погляд і найменший жест, щоб не видати своє інакомислення жодним чином.
    Уїнстон живе в постійному страху, безрозсудна і підсвідома, але разом з тим, він тягнеться і до свободи, до боротьби, протистояння, хоч саме життя з партія викорінює подібні спроби.
    Як на мене, книга описує реалії сучасного житття у суспільстві...
    Цей роман - аутіутопія. Його можна розтягувати на цитати і перечитувати десятки разів, радіючи, що ти живеш не в жахливому "оруеллівська світі", а в своєму, теперішньому...
    Краща книга, яку я читала в цьому році і одна з найсильніших книг взагалі!!! Думаю, що її буду перечитувати ще і ще!
    Тому рекомендую усім!
  •  
    1984 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Навіть якщо ви ніколи не читали роман Джорджа Орвелла «1984», ви все-рівно не могли про нього не чути, бо цей роман є одним з найвідоміших романів-антиутопій 20 століття, які як град посипалися після отримання влади комуністами в ряді країн. З назвою пов’язаний певний каламбур, адже роман «1984» написаний в 1948 році. У цьому творі перед читачем постає один з найбільш містичних героїв сучасності - Великий Брат, який постійно стежить за тобою. Роман 1984 пронизаний страхом головного героя, який він відчуває від однієї думки, що хтось може дізнатися, що він інакомислячий і не підтримує ідеї поточного ладу.
    У даному творі дуже багато сатири та іронії. Наприклад, головний герой працює в міністерстві пропаганди, в якому він завідує архівами всіх друкованих видань, з яких вирізають хвалебні статті про лідерів, які потрапляють в немилість. Цей момент дуже яскравий і саркастичний, адже він висміює жахливий репресивний апарат, властивий всім тоталітарним режимам, проти яких він і був спрямований.
    Ще цікавим елементом книги є спеціальна внутрішня мова держави, описаної в книзі - новояз. Основний принцип мови полягає у тому, щоб говорити якомога коротше, скорочувати, обрізати слова, використовувати скорочення.
Купить - 1984
1984
130 грн
Есть в наличии
 
Информация об авторе
Джордж Оруэлл
Джордж Оруэлл

Современному читателю нужно купить книги Джорджа Оруэлла, потому что описанная в них действительность удивительно напоминает нашу. Тем весомее звучат сделанные автором предостережения. В произведениях Д. Оруэлла отразились его взгляды на происходящее в общественно-политической жизни Европы и России. Причем авторская позиция не вписывается в рамки ни левого, ни правого движения, что не мешает тем и...

Подробнее

Рецензии 1984

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Чудесна книга! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    З перших рядків, я поринула в цю книгу і не могла відірватись: насільки вона захоплююча!
    Попереджую відразу: книга дуже депресивна, негативна і не залишає навіть промінчика надії за собою...
    Герой книги Уїнстон - майже єдиний борець в світі, де боротися заборонено. У світі, де люди живуть під постійним наглядом екранів, де під самоконтролем має бути кожен рух, кожен погляд і найменший жест, щоб не видати своє інакомислення жодним чином.
    Уїнстон живе в постійному страху, безрозсудна і підсвідома, але разом з тим, він тягнеться і до свободи, до боротьби, протистояння, хоч саме життя з партія викорінює подібні спроби.
    Як на мене, книга описує реалії сучасного житття у суспільстві...
    Цей роман - аутіутопія. Його можна розтягувати на цитати і перечитувати десятки разів, радіючи, що ти живеш не в жахливому "оруеллівська світі", а в своєму, теперішньому...
    Краща книга, яку я читала в цьому році і одна з найсильніших книг взагалі!!! Думаю, що її буду перечитувати ще і ще!
    Тому рекомендую усім!
  •  
    1984 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Навіть якщо ви ніколи не читали роман Джорджа Орвелла «1984», ви все-рівно не могли про нього не чути, бо цей роман є одним з найвідоміших романів-антиутопій 20 століття, які як град посипалися після отримання влади комуністами в ряді країн. З назвою пов’язаний певний каламбур, адже роман «1984» написаний в 1948 році. У цьому творі перед читачем постає один з найбільш містичних героїв сучасності - Великий Брат, який постійно стежить за тобою. Роман 1984 пронизаний страхом головного героя, який він відчуває від однієї думки, що хтось може дізнатися, що він інакомислячий і не підтримує ідеї поточного ладу.
    У даному творі дуже багато сатири та іронії. Наприклад, головний герой працює в міністерстві пропаганди, в якому він завідує архівами всіх друкованих видань, з яких вирізають хвалебні статті про лідерів, які потрапляють в немилість. Цей момент дуже яскравий і саркастичний, адже він висміює жахливий репресивний апарат, властивий всім тоталітарним режимам, проти яких він і був спрямований.
    Ще цікавим елементом книги є спеціальна внутрішня мова держави, описаної в книзі - новояз. Основний принцип мови полягає у тому, щоб говорити якомога коротше, скорочувати, обрізати слова, використовувати скорочення.
  •  
    Большой Брат всегда рядом 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Одна из ключевых книг двадцатого века - история о том, к чему семимильными шагами мчится наше общество и человечество на всей планете. Не даром говорят, что авторы антиутопий понимают и знают немного больше всех остальных людей. Так и с Джорджем Оруэллом - он заглянул немного дальше своего времени и увидел к чему могут привести развитие технологий и неумолимый рывок прогресса.

    Двадцатый век был эпохой научно-технической революции и умы великих нашего мира были направлены именно на эту стезю человеческой истории. Это можно увидеть в произведениях всех фантастов этой эпохи. Но у таких авторов как Оруэлл, Брэдбери и Хаксли удалось это много лучше чем у остальных.

    В мире в который нас приглашает эта книга - за окном стоит теплый 1984 год, все также люди ходят на работу, вот только дома их ждет не любящая семья, и даже не любимый кот, а безликий экран телевизора который нельзя выключить, и через который бдительный сотрудник может в любой момент следить за тобой. Мире который все человеческие чувства отражает как противоположные, а Министерство Правды занято сокрытием той самой правды, а Министерство Любви превратилось в центр беззакония и пыток. И самое страшное, что человек только может совершить это инакомыслие - пойти против устоев Большого Брата даже мысленно - уже считается "мыслепреступлением" и карается безотлагательно и беспощадно. И вот, автор предлагает нам окунуться в этот мир, почувствовать рядом с главным героем беспомощность, азарт неповиновения и безумную тоску от окружающей беспроглядной тьмы этого мира. Эта книга запомнится Вам навсегда, а идеи изложенные в ней останутся актуальными еще долгие годы.

    И как в любой достойной истории тут нашлось место для самого светлого чувства - мир главного героя меняется когда он влюбляется в молодую девушку... Безрассудные поступки и интриги, поиск пути сопротивления сложившейся системе, и романтика бунтарей... эта книга завораживает и читается на одном дыхании. Оставляет после себя множество мыслей.

    Что касается издания - оно хорошее, твердый переплет, выборочное лакирование обложки. Перевод отличный, опечаток не обнаружено. Бумага белая, газетная.
    От меня твердая 10 из 10 возможных. Для тех кто еще не читал - рекомендую к приобретению, так как этот роман захочется перечитать несколько раз)
  •  
    Світ навиворіт 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    «1984» - книга, що вражає, шокує, ламає вашу свідомість, руйнує стереотипи. Роман-антиутопія, на сторінках якого не захочеться опинитися!

    1984 рік, Лондон – столиця Океанії, однієї з трьох ворогуючих держав, які залишились на планеті поглинувши всіх решту, став суцільним пеклом. Керує країною знаменитий Великий Брат, який спостерігає за тобою, де б ти не був. При владі чотири міністерства: Міністерство Миру, яке займається війною, міністерство Правди, яке сіє брехню, Міністерство Кохання, яке керує тортурами та Міністерство Достатку, яке морить голодом.

    У кожному домі телевізори, які неможливо вимкнути, і які цілодобово стежать за тобою, записують твої слова, аналізують жести, міміку, які постійно доводиться контролювати, аби не стати підозрюваним у найтяжчому з гріхів – думкозлочині або обличчязлочині. За тобою слідкують друзі, колеги, родина – доноси та наклепи блізьких пропагандуються і заохочуються. Замість літературної мови – Новомова - «єдина світова мова, словник якої щороку скорочується», зі значно спрощеною лексикою та словами. Зруйнувавши мову, легко відібрати у людей можливість висловлювати думки, а отже, незадоволення, незгоду, протести.

    Страшно жити у середовищі ілюзії та обману, де «2+2=5», де «Війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – це сила». Де все настільки жахливо, брудно, низько, мерзенно, але не можеш відірватись до останнього рядка. Ти втрачаєш час дійсності, губишся у реальності. Та чи в дійсності? Ілюзія, мара, нічне жахіття, хвороблива галюцинація?..

    Найстрашніше – це правдивість книги, дещо здерта з Радянського Союзу, трохи – з інших тоталітарних систем. Світ сірої маси, де знищують биліх ворон.

    Серед маси тіней, знаходиться одна людина, яка розуміє абсурдність реальності, яка не поділятиме партійних гасел та ідей...

    Ця книжка перевертає свідомість. Крім потужної ідеї, вона ще й дуже легко читається. Є моменти, які хочеться пошвидше перескочити, бо вони настільки проймають душу, що аж холоне у серці. Але це однозначно один із найсильніших творів світової літератури.
  •  
    1984 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "1984" - это описание будущих тоталитарных режимов,что пытаются полностью уничтожить в человеке личное, индивидуальное, переделать его и принести в жертву коллективному. То есть подавить в человеке его "я" в пользу "мы".

    1. Нужно не так стараться быть услышанным, как оставаться в здравом уме, потому что только так можно сохранить наследие человечества.
    2. Один из злейших врагов каждого из нас, это собственная нервная система.
    3. Только опираясь на бедность и невежество, иерархическое общество способно существовать длительное время. ("Невежество - это сила")
    4. Главное - это возможность сказать, что 2 + 2 = 4 (а, не 5). Из этого следует все остальное.
    5. С изобретением телевидения и внедрением технического прогресса, закончилась частная жизнь. В первой появилась возможность с человека добиться не только полной покорности перед государством, но и полного единства в любых вопросах.
    6. Тайна прочной власти - совместить веру в собственную непогрешимость со способностью учиться на собственных ошибках.
    7. Пребывание в меньшинстве, пусть даже эта меньшинства состоит из тебя друга, не делает тебя сумасшедшим.
    8. Здравый смысл неподвластный статистике.
    9. Кто контролирует прошлое, тот контролирует будущее: кто контролирует настоящее, тот контролирует прошлое.
    10. Цель власти - сама власть.
    11. Относительно спокойный политический РЕЖИМ в одном государстве достигается, только войной на территории другого государства ("Война - это мир")
    12. "Свобода - это рабство", это когда рабам рассказывают о том, что их рабство и есть настоящая свобода, а те, кто свободны, на самом деле - рабы.
    13. Мы по-настоящему никогда не поймем цену свободы, которую мы сейчас имеем, пока не потеряем ее полностью.

    Это сочинения о свободе, прозрачности, честности и насколько все это полезно для развития. О том, что не существует внешней силы, способной уничтожить таких людей и такую страну. Только внутренняя сила способна сделать это.
  •  
    Книга прочитана вчасно 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Незважаючи на назву, роман актуальний досі. Можна з легкістю зануритися у світ, де ми дозволяємо вирішувати за себе, поступаючись якою частиною своєї свободи заради чогось "вищого" (не важливо, як ви його назвете). Де легко повірити в те, що 2+2=5, бо зрештою, яка різниця? Де легко просто по команді кричати, бо унікальна думка не те, що не бажана, а взагалі несумісна з життям.
    Головні герої вдало прописані і на контрастах характерів влучно показано, що якими б не були люди за природою своєї психіки, а всіх можна причесати одним гребенем і зрівняти.
    Влада заради влади. Ось так, просто і лаконічно. Не існує підводних течій, є лише самоціль, тому і не потрібна занадто барвиста мова для спілкування - цілком вистачить словника-однотомника. Синоніми? Безглуздя! Почуття? Непотріб! Свобода - це рабство. Війна - це мир. Бо поки ти думаєш лиш про те, як нужденно треба жити, щоб вижити, нема часу на оцінку самого життя. Нема часу думати про те, які люди навколо - все стає просто і одноманітно. Але хіба не в цьому краса? і є лише одне почуття, яке має право на виживання - любов до вождя.
  •  
    Життя по Орвеллу 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    1984 - роман Джорджа Орвелла, написаний під впливом вражень від аспектів комуністичного режиму 30-40 років ХХ століття. Сюжетна лінія роману 1984 відображає бачення автором недалекого майбутнього - можливого, або ж і неминучого продовження авторитарного режиму, який панував на кордонах Європи з Радянським союзом до та після Другої світової війни.
    "Великий брат стежить за тобою" - девіз, навкруги якого розгортаються події роману- депресивні, сірі, сповнені жахливого болю і жалю до головного героя. Роман 1984- це плетиво із суцільних заборон, стереотипів, однотипності і безнадійного існування без власної мети. Головний герой намагається піти проти системи і спонукає його до цього найважча і найегоїстичніша заборона від Великого брата- кохання до жінки.
    Після прочитання 1984 ви обов'язково проведете паралелі з сьогоденням. За нами теж стежать- із соціальних мереж, супутників, банківських карток, відеокамер; останні, якщо звернути увагу- повсюди, куди б ви не пішли. А процес глобалізації набрав незворотнього характеру, хоча...
    Цей роман спонукає думати і робити висновки- і це найкраща причина, чому його варто читати і перечитувати.
  •  
    найантиутопніша антиутопія 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Останні 4 роки цю книжку часто цитують. Особливо люблять порівнювати з тим, що робиться на московщині з їхніми розп’ятими трусіками, снігірями і іншим. Книга, яка пояснює саму суть тоталітаризму, і його методи та цілі.
    Державний службовець, який працює в «міністерстві правди» (міністерство пропаганди, але за умов «ангсоцу», такого собі – поствоєнного тоталітаризму слова набувають нових значень), раптом починає задумуватися, як це насправді існує. Він член партії, і за мірками тоталітарного утопічного соціуму – він мідл клас, і щось може думати (є ще «проли» то типу прості смертні, і є вищі члени партії…). Він виявляє, що весь світ навколо – по суті штучний. Чи ні? Реальність яка нас оточує ретельно сконструйована і може мільйони разів переінакшуватися. І від того вона стає ще реальнішою. Все завдяки «дводумству», масовій пропаганді і іншим прийомам впливу на масову свідомість. Але ще і дилема в тому, що ця реальність таки є реальна. І оце йому таки втокмачують впливові члени партії – але то згодом. До того він таки вспіває закохатися, зазнайомитися з таємним, нібито-опозиційним «братством» (хоча ця опозиційна діяльність також є уміло інспірована спецслужбами, щоб вести неблагонадійних). Людсбке суспільство складається просто з окремих цеглинок, гвинтиків чи то шурупчиків, які механістчино виконують свої функції. Бездоганно налагоджений державний апарат це вміло диригує. І великий брат “Is watching you” («Великий брат слідкує за тобою»).
    Книга вичерпно пояснює технології функціонування тоталітарних суспільств. Одна з найвідоміших антиутопій. Обов’язково для прочитання всім, хто хоче зрозуміти те, що відбувається навколо нас.
  •  
    Під каштаном, під розлогим- продавали ми себе. Я- тебе, а ти-мене... 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Під каштаном, під розлогим-
    Продавали ми себе.
    Я- тебе, а ти-мене.
    Під каштаном, під розлогим-
    Розляглися ми в брехні.
    Я- в твоїй, а ти- в моїй.
    Так, це Джордж Орвелл і його антиутопія "1984"- оцінка тоталітарному режиму "Совка". Тут писали в рецензії, типу оцінка антиутопії- 2/5, типу Орвелл не жив при союзі, не бачив, не відчував, не передав того всього, що тут творилося. А описав всього лише "крупинку" того, про що дізнався. Так от, ті хто по справжньому відчули все, що тут робилося- ніколи нічого не напишуть. Чому? Тому, що їх закатували в підвалах або ЧК, або НКВД, або КГБ. Отже, засуджувати Орвелла за "слабеньку" передачу жахіть тоталітарного режиму СРСР- вважаю безглуздо. Що саме він дізнався- про те і написав. І, будучи відвертим, написав чудово. Цей роман-антиутопія дійсно отримала високі оцінки схвалення читачів усього світу. Він зображує сірість і жалюгідність життя пролів (пролетаріїв), як абсолютно все їхнє життя контролює режим: старший брат, поліція думок, міністерства правди, любові, достатку, внутрішня партія. Як люди знаходяться під тотальним контролем 24 години на добу. Як діти роблять доноси на батьків. Як пропаганда штучно викликає відчуття ненависті. Книга сповнена постійних діалогів та роздумів. Ну і не можна не згадати слова, які стали вже класичним символом тоталітарним пропагандистським режимам:
    ВІЙНА- ЦЕ МИР;
    СВОБОДА- ЦЕ РАБСТВО;
    НЕУЦТВО- ЦЕ СИЛА.
  •  
    "Великий брат стежить за вами" 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Це перша найкраща антиутопія усіх часів. Читаючи цю книгу, важко повірити, що попри назву "1984" вона була написана усередині минулого століття. Багато подій та сюжетів, описаних у книзі, стали пророчими. На трьохстах сторінках Орвелл жахає, надихає, змушує задуматись, а чи наше життя не є випадково частиною системи Великого Брата.
    Про цю книгу не чули у Радянському Союзі, і це не дивно, адже описані сюжети не зовсім є вигадкою уяви автора, а цілком реальними та буденними для тоталітарних держав подіями. Можливо, важко було б осягнути всю трагічність існування такої системи, якби не історії конкретних людей, героїв книги. Мимоволі задумуєшся, а чи справді фізична смерть є найважчою мірою покарання. Чи не гіршою є "злам особистості", до якого так прагне система Великого Брата. Ця книга є дуже актуальною для сучасної України, хоча, на перший погляд, тоталітарне, підневільне минуле залишилось позаду. Зараз ми формуємо громадянське суспільство, а тому важливо усвідомлювати кожному, яке місце там має особиста свобода кожної людини. Орвелл чудово показує, до чого може призвести контроль держави над життям кожного громадянина.
  •  
    1984, Джордж Оруэлл 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книга Джорджа Оруэлла "1984", на мой взгляд, относиться к разряду тех книг, которые стоит прочитать каждому. Этот роман захватил меня буквально с первых строк. Книга читается на одном дыхании и в целом написана легко. Лично мне главный герой очень импонирует и в течении всего романа я искренне сопереживал ему. В каждой фразе из книги содержится ценный смысл, хоть бери и разбирай всю книгу на цитаты. Книга Оруэлла "1984" довольно мрачный и депрессивный роман, точно не для всех. Измученные и худые люди, мировая война, вечный голод.. Все это навивает ужас и мрак. Но при всем этом, книга наполнена смыслом, учит тому, как ценить свободе любви, слова и просто утренней чашке кофе с хлебом. Сегодня это не кажется чем-то невероятным, правда? После прочтения данного романа, могу точно сказать что ваш жизненный взгляд измениться или же хотя бы заставит вас ценить жизнь больше, чем сейчас.

    Однозначно рекомендую к прочтению, классика всегда будет бессмертной..

    Моя оценка 4\5! ( отниму одну звезду за натянутость сюжета и нудность, раньше все писали книги в таком стиле, но всё же )
  •  
    Книга, що перевернула мій світ. 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Що можна написати про культову книгу, про яку всі все знають? Лише свої враження від неї. Більше двох років минуло коли я прочитала "1984". Сказати, що була шокована це нічого не сказати. Я була просто розчавлена цією книгою. Відразу додала її в список, який почала віднедавна складати: свій список книг обов'язкових для прочитання. Його, цей список, маю за мрію, радити своїм дітям, коли вони спитають:"Мамо, що б таке почитати?" До речі це було моє перше знайомство з жанром антиутопії, і зразу, як то кажуть, в ціль. Гнітюча безнадія, безвихідь, повний контроль людей. "Старший брат" який стежить за тобою. Настільки реально-страшний світ створений Орвелом, що я сама почала панічно боятися самої можливості його появи в своєму житті. Після прочитання мабуть з місяць не могла навіть думати про іншу книгу, не те що читати. Зараз, уже оговтавшись, хотілося б ще раз перечитати, щоб відчути емоції, які до того не викликала жодна книга. Боюсь. Хочеться і колеться. Однозначно буду всім її радити. Добре що є різні топи 100 книг, а без них коли б я зустрілася з "1984"?
  •  
    1984 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Роман-антиутопія англійського письменника Джорджа Орвелла, який був написаний ще у далекому 1948 році, розповідає про тоталітарну державу і про деградацію особистості під її впливом. Звичайно, що уважний читач може провести пряму паралель між романом «1984» та такою добре знайомою нам тоталітарною державою СРСР. Це незаперечне переписування та спотворення історичних фактів та подій, неможливість мати власну думку, дефіцит товарів, постійний нагляд спецслужб, доноси та наклепи сусідів, знайомих, колег, заперечення внутрішнього світу людини, її почуттів, керування свідомістю, мисленням людини, її думками, тортури, репресії.
    Роман читається важкувато. Але це та книгу, яку має прочитати кожна людина. Вона повністю розкриває усю сутність тоталітаризму. Вона описує масштабне та послідовне використання державою пропаганди для збереження свого режиму.
    Рекомендую цю книгу для прочитання усім. І залишу декілька цитат. Читайте, думайте. аналізуйте.
    «Дві найголовніші мети Партії – це завоювати геть усю поверхню земної кулі та винищити раз і назавжди будь-яку можливість незалежного мислення.»
    «Пісні, марші, прапори, турпоходи, тренування з макетами рушниць, вигукування гасел, культове поклоніння Старшому Брату – це все було для них різновидом якоїсь чудової гри. Усю їх люту дикість було спрямовано назовні, проти ворогів Держави, проти чужинців, зрадників, саботажників, думкозлочинців.»
    «Адже був прямий, глибоко інтимний зв'язок між непорочною цнотливістю та політичною ортодоксальністю. Яким ще чином страх, ненависть та божевільна легковіра, які Партія потребувала утримувати у кожному з її членів на сталому належному рівні, могло бути здійснено окрім як через закупорювання якогось потужного інстинкту та використання його як рушійної сили? Статевий потяг був небезпечний для Партії і Партія обернула його на свою користь.»
  •  
    Геніальна антиутопія 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Перед Вами класика жанру антиутопії і тому чекати позитиву від книги не варто. Проте Орвелл ставить стільки цікавих запитань читачеві, що вже заради цього варто прочитати її. Описувати книгу можна дуже довго, але я б хотіла зупинитися на тому, що мене найбільше вразило.
    В романі яскраво описаний надзвичайно жорсткий тоталітарний режим, одним із особливостей якого було використання та просування новомови. Словники із цієї особливої форми мови повсякчас скорочується, адже основним завданням її «творців» є максимальне спрощення, скорочення слів, а також виключення шкідливих. Подібна політика зумовлена тим, що «неможливо зробити (і навіть подумати) те, що не можна виразити словами». Так наприклад слово «вільний» в новомові залишилося, але його можна використовувати лише в таких висловлюваннях, як «вільні чоботи», «туалет вільний». Воно не вживається в старому значенні «політично вільний», «інтелектуально вільний», оскільки свобода думки і політична свобода не існує навіть як поняття, а отже, не вимагає позначень.
    Таким чином стає зрозуміло як мова впливає на сприйняття світу особистістю, може коригувати її світогляд і навіть формувати цінності.
    Це геніальна книга і я раджу прочитати її всім та кожному.
  •  
    1984
    Про цю книгу чули всі, звісно тих, хто її прочитав буде значно менше. І це погано. Цей твір має бути прочитаний кожним. Адже ні для кого не секрет, що багато чого, що описано в книзі Орвела «1984» було реальністю в найбільшій країні на європейському континенті. І дякувати Богу цей жахливий експеримент над людьми все ж таки закінчився.
    Книга Орвела це антиутопія, це можливий сценарій розвитку подій у майбутньому. Хоча як на мене, він просто описав Радянський Союз. У своїй книзі автор зобразив безглузду та безжальну боротьбу особистості та системи, переможцем в якій приречена бути система. Адже авторитарна країна заперечує будь-яке право людини на індивідуальність, це означає лише одне, всі наші цінності будуть нав’язуватися нам зверху, якщо влада повністю контролюватиме будь-які дії суспільства.
    "1984" – це книга яку можна читати у різні періоди свого життя, переосмислюючи своє сприйняття одних і тих же думок у різному віці. Особливістю подібних книг є те, що вони не лише переносять читача у вигаданий світ, але й дозволяють проводити паралелі з реальністю минулою чи можливою у майбутньому.
  •  
    Не залишає байдужою
    1984 Дж.Орвела - це одна з тих книг, що не дозволяють відірватися від сторінки ні на секунду. Деякі моменти настільки дивуючі і очевидні, що важко зрозуміти, чому ти не думав про це раніше. Інші - навпаки хочеться пошвидше перескочити, бо вони настільки проймають душу, що все аж холоне всередині. Книга з неймовірно потужною енергією, вона наче повертає свідомість.
    1984 - це антиутопія, одна з найкращих у світі. Проте найбільше вражає в ній те, наскільки багато деталей з нібито нереального суспільства можна помітити в нашій з вами буденності, якщо тільки трохи придивитись. Ми не живемо в умовах тотального контролю, а суспільство постійно демократизується. Проте кожен з нас все ж хоч трохи зважає на думку людей, не надто спішить виділятися через страх бути осудженим. І хоч за нами не слідкують великі екрани, їх заміняють смартфони та соціальні мережі, вести які багато людей вважаю чимось звичним, ледь не негласним обов'язком. Наші життя теж повні парадоксів, а люди сліпо піддаються пропаганді. Орвелл змушує це побачити.
    Здається, що цей роман повинен надзвичайно важко читатися, адже тоталітарне суспільство не здається найлегшою темою для обговорення чи обдумування. Насправді ж книзі притаманна якась простота, чіткість, тому роман дуже швидко читається.
    Книга варта уваги кожного. Сміливо розгортайте.
  •  
    Тоталітаризм... Тоталітаризм усюди.
    Виявляється, що я таки доріс до цього твору, хоч перед прочитанням і були певні перестороги. Всупереч моїм переживанням книга читається легко та невимушено, не дивлячись на глибокий філософський зміст.
    Що одразу чіпляє так це головний герой та його світобачення. Ми розуміємо, що це майже зламана людина, ослабла та втомлена цілковитим контролем. І образ поданий цілком уміло. Атмосферності додає і те, що Вінстон (головний герой) повинен 24/7 тримати себе в руках, адже повсюди (ПОВСЮДИ!) висять екрани, що фіксують кожен найменший рух та навіть вираз обличчя. Там де екранів начіпляти не вийшло, понатикували жучків. Ну ви знаєте - ці тоталітаристи. І тут у Вас виникає закономірна думка (як і в будь-якого праводумного члена Партії): "Ну й добре! Я особисто знаю декількох пролів, яким би пішло на користь перебування під наглядом спеціалістів." Але тут Ви трішки помилитесь, бо за неписаним законом тоталітаризму №1 - немає невинних людей, є недоведена вина. Ну, а доводиться вона досить просто - методами, які практикували ще лампові католицькі інквізитори, спілкуючись із підозрюваними (чудово описано, до речі, у "Молоті відьом", рецензія на який також буде). Так от Вінстону чомусь не подобається таке життя, але він добре себе контролює і не викликає підозр (насправді ні). За ходом його думок дуже цікаво спостерігати і дуже скоро починаєш мислити так само, сприймати суспільство Ангсоцу через бачення саме Вінстона (ну, і трішки ненавидіти людство).
    Переломний момент відбувається коли ми знайомимося з Джулією. І так, Ви правильно подумали, для Вінстона всі проблеми також починаються з жінки (хоча чому я дивуюся?).
    Далі слідує не менш глибока філософська філософія, аніж в першій половини книги. І це справді чудово, бо автору вдається занурити читача в ці роздуми, змусити замислитися.
    Взагалі, тут хочеться зазначити, що всілякі "антиутопії" теперішніх авторів і близько не стоять із "1984". Їх і антиутопіями назвати важко. Одразу на думку спадають "Голодні ігри" де сильна дівчинка бореться проти жахливої системи. При цьому жахлива система нічого не намагається зробити. Без сміху на це дивитися не можна, особливо згадуючи найефективнішого Менеджера в історії. До речі, система Океанії (наскільки я можу судити) більше нагадує радянську, хоча в тексті згадуються і німецькі нацисти і російські комуністи. Чому автор віддав більшу перевагу саме СРСР важко сказати, можливо тут зіграла свою роль надзвичайна харизма Коби. Важко судити, але гадаю істина десь поряд.
    Отож, у другій половині книги події починають розвиватися швидше, але не бійтеся - роздуми нікуди не зникають. Особисто мені ставало цікавіше читати з кожною перегорнутою сторінкою, а розділи третьої частини я взагалі проковтнув (так книга ділиться на три, дещо різні за структурою, частини). А от останні розділи, де герой тісно спілкується з одним ДУЖЕ цікавим персонажем, насичені настільки, що відірватися неможливо. Фінал також цілком закономірний, але очікуваний. Якщо Ви вже чули про "1984" і приблизно знаєте про що вона, то Ви вже знаєте фінал книги. Особисто мені кінцівка видалася абсолютно логічною і я почав здогадуватися про те, що це станеться вже на середині твору.
    Особливо запам'яталася одна із основних ідей книги: "Влада заради влади". Як тільки ця думка з'явилася в книзі я черговий раз переконався, що це геніальний твір. Ну немає причин у бажання влади. Нічого там шукати першопричини. За бажанням влади завжди стоїть лише бажання влади.
    Також, описано цікаве трактування фрази: "Рабство - це свобода". Суть в тому, що коли індивід піддається системі, то стає її частиною, а отже могутнім та безсмертним, як і система. Ви подумаєте: "Але ж, Олде, це нісенітниця! Не може раб бути вільним! Я українець, а значить воля в мене в крові!". На це я відповім Вам: "Це - думкозлочин, проле." А якщо серйозно, то якась доля істини в цьому трактуванні є, хоча й із деформованим, вивернутим сприйняттям реальності. Хоча в книзі прямо говориться про те, що реальність треба сприймати лише вивернуто, лише очима Партії (не тієї, проле!).
    Що сказати в цілому, книгу обов'язково треба читати ВСІМ, особливо кімнатним любителям тоталітаризму, котрі гадають, що цій країні/світу потрібна сильна, владна рука. Цій країні/світу потрібно лише трохи більше адекватних людей, котрі думатимуть не лише про своє сьогоденне благополуччя, а й про оточуючих. Зрештою, від системи, що нав'язує тобі СВОЇ ідеали, ти нікуди не подінешся, вона буде всюди куди б ти не пішов, на яку б з перейменованих вулиць не ступив (тонкий натяк на товсті обставини).

    І пам'ятай, проле, Старший Брат стежить за тобою!
  •  
    Повне розчарування
    «1984» - твір про тоталітарний режим. Це пише і в анотації і у рецензіях від журналів та газет. Носять цю книжку, як куряче яйце. А мене вона не вразила. Зараз поясню чому.

    Океанія - країна прототипом якої стала СРСР. Мотивація і будова уряду, правила і закони поліції, заборони висловлювати свою думку навіть таке поняття як Поліція Думок і дводумство - повністю все взято з реальної тоталітарної держави. Але це не допомагає цій книзі.

    Головний герой Вістон просто змазана пляма на великій скатертині. Характер,звички, недоліки, страхи, вподобання героя нам не відомі. Ну хіба ми знаємо, що він боїться пацюків. Все. Повністю сіра, на мою думку, не цікава і нудна персона, яку не те що слухати, бачити не хочеться.

    Моралі в героя ні грама. Якби не ті моменти коли порівнюють думку про Океанію Вілстона з реальністю, читач розуміє, що герой тямущий. Але протягом решти книги я про це забувала. Не співчувала я йому, не переживала, не шкодувала, не леліяла. Ніякий емоцій.

    Взагалі здається, що Орвелл просто поспілкувався зі політиком однієї з країн пострадянщини, який розповів йому схему дій їхніх державних систем. Автора вразив рівень цинізму, але до кінця він не зрозумів, що таке реальне. Орвелл не відчув біль гнобленого народу, не зрозумів весь жах подій і верх зажерливості чиновників. Але його так вразила піщинка з цілого пляжу, що Орвелл аж написав книжку, яка досі вражає європейців.

    Нашим західним товаришам не дано осягнути що таке тоталітарний режим. Тому їх і вразила «1984». Мене не пройняло. Навіть розчарувало. Здалось, автор просто робив вигляд, що все зрозумів, все знає, але насправді не осягнув і краплинки з моря крові жертв тоталітарного режиму.

    2 з 5
  •  
    Найсильніша книга
    Впевнена, що ніхто не сперечатиметься з твердженням, що роман «1984» англійського письменника Джорджа Орвелла – це головна антиутопія всіх часів та народів. Навряд чи хтось ще зможе написати щось таке ж правдиве, жорстоке, сильне і безнадійне, як це зробив Орвелл. Отже, маємо країну майбутнього, де править Великий Брат. Ця країна постійно воює, виправдовуючи цим низький рівень життя своїх громадян. Тут за всіма стежать, а поняття приватності щезло взагалі. Не допускає партія і такого поняття, як кохання. Секс тут можливий лише заради розмноження, а про почуття як такі взагалі не йдеться. Головні герої книги – малесенькі гвинтики системи, рядові працівники Міністерства Правди Вінстон і Джулія, які закохуються одне в одного. Це кохання дає їм підстави сподіватись, що вони можуть зруйнувати систему. Наївні…

    Цю антиутопію не дарма називають найбезнадійнішою книгою – автор справді не лишає читачу ні грама надії у фіналі. Але якщо б мене попросили порадити одну-єдину книгу, якби порекомендувала саме «1984».
  •  
    2+2 ніколи не буде 5
    Книга потрапила мені в руки тільки на четвертому курсі університету. Саме той час, коли, здається, розумієш всі тонкощі життя та абсолютно усвідомлюєш реальність. Коли це стосується літератури, то треба подвійне розуміння- коли читати треба між рядків.
    І дистопія Орвелла "1984" - саме з розряду тих книг, які відкривають очі на скажену реальність.
    Сюжет до неможливості простий і складний водночас. Пряма алюзія на СРСР(Океанія) з її диктаторськими та антидемократичними законами та способом життя. Вінстон Сміт - яскравий представник "інакодумця", який захотів піти проти системи. Люди зі здоровим глуздом - завжди проблема для держави.
    Роман налаштовує читача тільки до негативних тенденцій розвитку сюжету, що можна спостерігати в кінці.
    Дуже багато з написаного напряму пов'язано з сучасним світом.
    Роман переверне ваш світогляд від і до, так само, як і фраза "2+2 ніколи не буде 5". Після прочитання залишиться гіркий післясмак, відчуття безвиході та незахищеності від такого абсурдно-парадоксального влаштування світу.
  •  
    Книга 1984 актуальна і нині
    Мій топчик, причому топ не "must to have", а "must to read" для кожного. Хоча коли вперше почав читати, то не розумів глибинний сенс подій. Напевно тому, що почав читати англійською ще на початку вивчення мови. Звісно, це не книга для поверхневого, швидкого та повсякденного читання. Теми порушені в 1984 здаються такими далекими, а іноді й смішними. Проте коли починаєш цікавитися історією, читаєш розповіді людей, які пройшли через те, що Джордж Орвелл описав у своєї книзі, то стає не до сміху. З розвитком технології ми бачимо, як пропаганда пагубно діє у нашому суспільстві, тільки змінила іншу форму, більш небезпечну, на цифрову. Змінивши форму вона проте не змінила свою суть: посіяти страх, невігластво, ненависть, підозру до іншого, створити таке собі суспільство щурів під пильним оком Старшого Брата. І це око висить над тобою, як Дамоклів меч і здається, що виходу та порятунку з цього немає…
    Щиро рекомендую до прочитання і нехай книга Джорджа Орвелла 1984 нам послужить, як застереження.
  •  
    Антиутопія у всій своїй красі!
    Це, безумовно, світова література, яка здатна перевернути світ! Мене книга вразила, чесно скажу. Антиутопія у всій красі, але сильно нагадує колишні строї (нацистську Німеччину, СРСР). Одного разу прочитати «1984», щоб знати, що таке антиутопія і зануритися в цей неймовірний світ, повинен кожен.
    Оруелл зумів показати антиутопичний світ соціалізму при безмежної влади правлячої партії і нескінченно змінюють один одного циклах історії. Як же виходить так, що одна невелика група людей керує масою інших, незадоволених владою, але незадоволених лише потай від неї?
    Книга корисна тим хто не вірить у втручання уряду в наше життя. Знаєте, після прочитання цієї антиутопії, в моїх суперечках з цими людьми додалося аргументів.
    Книга починає цікавити вже з перших сторінок, ти з подивом і невеличким жахом пізнаєш цей жахливий світ, у якому діти видають поліції думок своїх батьків, як всього лише за 25 років наш світ змінюється до невпізнанності, як змінюються люди та їх мислення, світогляд. А головне гасло "ВІЙНА - ЦЕ МИР, СВОБОДА - РАБСТВО, НЕУЦТВО - СИЛА" я надовго запам'ятаю.
    Я всім рекомендую цю книгу, вона вартує потраченого на неї часу, тим більше, що вона геть невеличка і досить швидко читається.


  •  
    1984
    Цю книгу без сумніву знають усі, і навіть ті, хто ніколи її не читав, приблизно орієнтуються у змісті.
    Для когось ця книга буде спогадом про пережите минуле, яке автор описав дуже точно, і якби не знання того, що книга написана у 1948 році, то можна було б подумати, що це сатира на Радянський Союз.
    Для молодшого покоління, яке народилося та виросло у інші часи книга буде цікава тим, що можна уявити суспільство, існування якого видається не просто нереальним, але й навіть нелогічним.
    Світ створений Оруелом настільки жахає, що реальність його появи розум навіть теоретично не допускає. Це книга пересторога – так не повинно бути ніколи.
    На жаль пересторога Оруела стає доказом того, що історія нічого і нікого не вчить, і людство у своєму поступі постійно наступає на одні й ті самі граблі.
    Найбільш прикро, що незважаючи на прочитання книги мільйонами, висновків не зроблено, і людство йде до того, щоб допустити існування Оруелівського суспільства в реальності.
    Як на мене цю книгу слід перечитувати постійно та намагатися все ж таки не допустити реалізації цього сценарію.
  •  
    Все животные равны. Но некоторые животные равнее других (с)
    О романе "1984" не слышал разве что глухой. Каждый читающий человек должен прочесть этот роман.
    Это классика, актуальная всегда и везде.
    Мне лично было сложновато читать этот роман. Приходилось пробираться сквозь текст, но то, что я получила в итоге, стоило всех моих мучений.
    Тонкий символизм, происки прошлого и настоящего. Прошлое и будущее сплелись воедино.
    Книга открывает глаза на многие вещи, как исторические, так и сегодняшние.
    Историю пишет победитель, и в данной книге автор сумел отлично это проиллюстрировать.
    Нужно отдать должное таланту писателя, он гениально создал трактат о жизни. Мы все рабы и тираны. Мы жертвы и палачи.
    А незнание законов не освобождает от ответственности.
    Тоталитаризм не может удовлетворить каждого, она только навязывает чужие ценности.

    "Кто контролирует прошлое — контролирует будущее, кто контролирует настоящее — контролирует прошлое. "(с)

    "Цель репрессий — репрессии. Цель пытки — пытка. Цель власти — власть." (с)

    Это не просто антиутопия, в ней можно проследить тонкую грань исторических событий.
  •  
    Свободы - нет!...
    Как верно подметил автор, что нет ничего ужаснее отсутствия свободы, воли и действий.
    Посыл автора о природе человека - полностью раскрыта и прописана в этой книге.
    Созданный «новый мир» кажется не придуманный автором, а реальное предвидение нашего недалекого будущего, которое судя по настоящему вполне может прийти к такому логическому умозаключению.
    Очень сложно описывать свои ощущения после книги. Они двоякие. С одного бока, я скорее люблю более лёгкую и жизнеутверждающую литературу. Морально тяжело читать подобные жёсткие книги, начинаешь загоняться и переживать.
    Но если посмотреть с другого бока - реально восхищаюсь автором в плане прогноза и описания огромного количества моментов нашей современной жизни. Естественно, ужасаюсь, когда замечаю в некоторых знакомых людях черты то одного героя, то другого.
    Было даже мерзко и местами страшно от понимания параллелей с сегодняшней ситуацией. И наконец ты реально осознаешь существование себя в каждом обществе, стране, мире Большого Брата и становится очевидно, что "Большой Брат за тобой наблюдает".
  •  
    "Если ты чувствуешь, что оставаться человеком стоит — пусть это ничего не даёт, — ты всё равно их победил".
    "Если ты в меньшинстве – и даже в единственном числе, – это не значит, что ты безумен. Есть правда и есть неправда, и, если ты держишься правды, пусть наперекор всему свету, ты не безумен".

    Думаю всем здравомыслящим людям хотелось бы, чтобы мы жили в мире, где книга "1984" казалась бы глубоким вымыслом и никто не мог бы найти вокруг признаков того, что такое и правда случается в жизни. С момента ее написания прошло уже много десятков лет, а она так и остаётся актуальной. Прочитав ее впервые я подумала, что Оруэлл гениален, а то о чём идёт речь невероятно правдиво, до боли узнаваемо и очень грустно. Для меня книга не о старшем брате, не об искажении правды, не о пролах, а прежде всего о предательстве человеком человека, "ты предал меня, а я тебя". С него ведь все и начинается, именно так и включается весь этот круг: контроля, несвободы, согласия со злом, безропотного молчания, подавления, поддержки гнобителей, и совершенно неважно предают ли люди под давлением тоталитарного государства или в обычных офисах, в борьбе за лучшую позицию и зарплату, предательство одинаково горько, а предающий всегда находит себе оправдание. Оруэлл великий мастер. Думаю, все то, что мы так не любим и публично осуждаем есть только потому, что обычный человек соглашается молчать и делает, как скажут. Такие книги, мне кажется, стоит читать единожды и для того, чтобы точно знать, что сам ты всегда останешься на стороне добра и правды.
  •  
    War is peace
    Деякі критики вважають, що «1984» не є досконалою, закидаючи автору використання чужої ідеї, слабке розкриття персонажів, дидактичність риторики. Але в кінцевому підсумку все це не має особливого значення, бо Орвелл виконав свою роботу цілком правильно. Книга жахає реалістичністю описаного тоталітарного суспільства. Хоча книга позиційована як антиутопія, різновид фантастики, писалася вона з «натури».
    Орвелл, соціаліст, який воював проти Франко, із жахом споглядав, як грандіозний радянський експеримент призвів до створення тоталітарної держави, репресивної сили, жорстокість якої прирівнювалася до фашистської Італії або нацистської Німеччини. Він зрозумів, що ідеологія в авторитарній державі - не що інше, як відволікання, блискуча річ, вона діє на маси таким чином, що люди втрачають право навіть на слова про істину.
    Погляд Овелла на світ і суспільство, можливо, виглядає занадто похмурим, але це зроблено не для того, щоб позбавити людство надії. Ні, автор хотів шокувати серця читачів і підштовхнути їх до опору, показуючи нам потенційно можливий авторитарний кошмар: цілодобовий нагляд і повальний контроль.
    Неважливо, хто очолює авторитарну державу. Якою б не була поточна реінкарнація “Великого Брата”, мета завжди однакова: нація воїнів і фанатиків, що йдуть вперед у досконалій єдності, всі мислять однаковими думками й вигукують ті самі гасла, постійно працюючи, борючись, перемагаючи, переслідуючи – мільйони людей з однаковим обличчям. Найжахливіше, що в цій картині ми вбачаємо не лише відлуння минулого й примарне майбутнє, але й сьогоденну дійсність.
  •  
    Крута книга!
    Книга з її головним героєм та образами може занурити в депресивний та гнітючий стан від цілковитої безвиході, але не робить цього. Навпаки, 1984 - холодний душ для мрійників про "город солнца" та тих хто сприймає владу, як можливість нести "доброе и светлое", або як актуально сьогодні - "покращення".
    Мета влади - влада! Над всіми і всім, навіть - думками.
    І нам, поколінню яке живе в іншій атмосфері та в інший час, досить корисно - перекинути свої мізки догори дригом та уявити про можливість інших тверджень та інститутів. Таких, як правильності рівності 2+2=5 і ніяк інакше.
    Контроль над своєю думкою, як вищою формою самовладання.
    Правда, як мінливу категорію. Під її мінливу натуру підганяється все: історія, минуле та думки.
    Та що говорити - читайте! Інстайт за інсайтом забезпечено. І що актуально - паралель з сьогоденням в методах впливу влади на наші думки та формування світогляду лишилися ті самі, змінилися тільки способи
    І на останок відмічу, що книга не "надіває" на читача головного героя чим дає змогу відбутися багатьом інсайтам, а не занурити в жахіття тортур.
  •  
    Антиутопія, актуальна на всі часи
    Роман, що став світовою класикою літератури, здатен вражати і сьогодні. Напевне, він буде вражати ще не одне прийдешнє покоління.
    Своєрідне ідеологічне продовження метафоричної повісті автора "Колгосп тварин", в якій зображується початок спотворення соціалістичних ідей. Роман 1984 змальовує ж, до яких крайнощів гіпотетично може призвести подальша узурпація влади. Суспільство, в якому вже не існує жодних прав, свобод та індивідуальності. Державний устрій, що здатен посягати навіть на право мати власну думку у власній свідомості.
    Захоплюючий твір, в якому ретельно прописані характери персонажів до найдрібніших рухів і поглядів. Він жахає своєю правдоподібністю, хоча був написаний більш ніж півстоліття тому. Всюдисущі екрани і прослушки, тотальне стеження і контроль за кожним кроком, направлені на виявлення найменшого прояву непокори. Така система здатна виявити найпотаємніші підсвідомі страхи кожної людини, аби за допомогою їх остаточно знищити саму особистість і навіть пам'ять про неї. Немає надії навіть на найсвітліше з можливих почуттів,-кохання, яке здатне побороти будь-яке зло,- адже це призводить лише до знищення особистості й коханої людини.
    Однозначно раджу читати й перечитувати, але на такий твір краще налаштуватися, бо "хеппі енду" не чекайте.
  •  
    Сильно!
    Свого часу я прочитала чимало книг у жанрі антиутопія, проте з романом англійця Джорджа Орвелла «1984» не може зрівнятись жодна з них. Ця книга розповідає про майбутнє, в якому у світі встановився тоталітарний порядок. Є всього три держави, які постійно воюють між собою. Події книги відбуватимуться у столиці Євразії Лондоні. В країні править одна-єдина партія, головою якої є Великий брат. Саме його вусате обличчя зображене на плакатах на кожному кроці. Люди живуть у бідності, але керівництво держави виправдовує її постійною війною, тому ніхто не скаржиться. За громадянами постійного спостерігають через величезні так звані телеекрани, які висять у кожному помешканні. Головним героєм твору є Вінстон, який працює у Міністерстві правди, яке займається тим, що підтасовує вже існуючі історичні факти. Його життя змінюється, коли він зустрічає Джулію і закохується в неї. Але ж у цій державі кохати теж не можна… Чи встоять ці двоє проти цілого тоталітарного режиму? «1984» - неймовірно сильна й важка, але однозначно варта прочитання книга.
  •  
    1984
    Існують три континенти – наддержави Океанія, Остазія та Євразія. На кожному континенті є партія, яка керує суспільством. Ці партії хочуть лише одного: влади та покори.

    Скрізь є телевізори. Це такі пристрої, схожі на квадратні екрани, за допомогою яких Партія спілкується із своїм суспільством, а також постійно спостерігає за діяльністю кожної окремої людини. Це означає, що ніхто не може врятуватися від нагляду Партії. Якщо вам здається, що ви робите щось проти них, вони обов’язково дізнаються, і поліція думок заарештує вас. Мова цього світу – новомона. Новомона – офіційна мова Океанії. Це дуже схоже на англійську, але слова в ній не мають подвійного значення. Словник постійно зазнає скорочень, стаючи з кожним роком все коротше: багато слів викидається з мови або зазнає метаморфоз.

    Вони реалізовують цю мову в Океанії, оскільки ця мова не містить слів, що визивають непокору у мисленні чи дії людини. Джордж Орвел блискуче показує, наскільки важливою є мова, коли справа стосується контролю над мисленням.

    У цьому світі любов заборонена. Двом особам, що мають почуття, заборонено жити разом. Секс потрібен лише для народження дітей, які, коли вони дорослішають, працюватимуть на Партію, шпигуватимуть за власними батьками, щоб у разі чого донести на них у поліцію думок. Хіба це не зовсім жахливо?

    Найгірше, що Партія має контроль над історією. Переписує її щодня, змінює на очах суспільства. Вони можуть змінити минуле і змусити людей повірити в те, що хочуть.

    Сама ж історія обертається навколо Вінстона і Джулії – людей, що намагаються виступити проти партії. Але є іще одна річ. Вони також є членами Партії.
  •  
    "Старший брат пильнує за тобою"
    Для повноти розуміння цього знакового для минулого століття твору необхідно мати сталий світогляд та історичну і політичну обізнаність. Ні, ця книга не змінить ваш світогляд, не розкриє нічого, щоб ви вже не знали, проте вона все розкладе по поличках, систематизує ваші знання і навіть розжує висновки…Навіть сам герой зауважив: "Найкращими книжками є такі, які розповідають про те, що тобі і так відомо".
    Автор відкрито, грубо і деколи жорстко викриває справжні ідеали соціалістичного тоталітаризму. Розкривається сама суть влади, влади абсолютної, влади над розумом, почуттями, волею, свідомістю. Що потрібно для того, щоб поневолити людину, її розум і волю? – це забрати в неї мову, історію, ба навіть саме минуле, наділити її безперервною працею, щоб не було ні сил, ні часу на роздуми, а також помістити її у суцільний морок війни, страху і ненависті. ВІЙНА, РАБСТВО, НЕУЦТВО – ось справжні орієнтири. В усьому панує принцип дводумства. Відбувається підміна понять, винищуються навіть самі слова, що позначають кохання, свободу тощо…Читаючи цей роман мене не полишало відчуття, що його можна накласти ніби трафарет не тільки на радянську дійсність, а й дивним чином деякі описи переплітаються з нашою дійсністю, коли масами керують з телеекранів...
    Ця книга змусить ваш мозок напружитись, а ще перед вашою уявою можуть з’явитися неприємні, можливо, навіть огидні картини, проте, на мою думку, «1984» читається і сприймається на диво легко, а силу цієї книги неможливо не оцінити, вона як правда, яка інколи буває неприємною, але такою необхідною і корисною.
  •  
    Література, що буває іноді жорстокішою за реальне життя
    Роман Джорджа Орвелла «1084» – це, безперечно, особливе явище в світовій літературі. Дивовижно, що книгу, написану доволі сухою, умисно спрощеною мовою («новомова»!) буквально-таки «роздерли» на цитати – сила-силенна висловів з роману стали крилатими й упізнаються навіть за першого читання: «Війна – це мир», «Старший брат пильнує за тобою», «Двохвилинка Ненависті» та багато-багато інших. Вочевидь, Орвеллові вдалося влучно втрапити у самий нерв суспільного життя – вже не перше покоління читачів, міркуючи над моторошним текстом, зауважує аж надто багато сумних паралелей зі своїм часом.
    Моє перше знайомство із «1984» – це теж історія, варта окремої розмови. Так сталося, що роман привернув мою увагу буремного 2014 року, коли я, нині вимушений переселенець, ще мешкав на Луганщині. Мав тоді лише невиразне загальне уявлення про зміст – просто хотілося прочитати відому класичну книгу. Коли узявся за читання, в Луганську за збігом почалися активні бої. Можете спробувати уявити мій душевний стан тоді: я сиджу вдома і під гуркіт «Градів» та шум літаків читаю «1984». Нікому не бажаю пережити щось подібне! Сама ж книга, хоч як дивно, майже до самісінького кінця лишала надію на оптимістичний фінал, «happy end». Так, у цьому парадокс «1984» – досить довго віриш, що героям вдасться якщо не зламати систему, то принаймні так-сяк облаштуватися в ній, вибороти право на комфортну «внутрішню еміграцію». Навіть бачиш гадані ознаки близької перемоги, тріщинки та шпаринки всередині всеохопної тоталітарної диктатури. Однак зрештою усі ці сподівання виявляються марними. Можливо, моя помилка полягала ще й у тому, що художній роман я читав так, ніби це політологічне дослідження чи історична монографія. З історії людства добре відомо – будь-який, навіть найжорстокіший, тоталітарний режим ніколи не здобуває абсолютної влади над кожним окремим індивідом, завжди залишає особистості певний, бодай вузький, простір для маневру. Навіть у КНДР люди виживають чи в крайньому разі тікають звідти. Знаючи це, підсвідомо очікуєш, що й Вінстон Сміт із Джулією зможуть зіграти на суперечностях, знайти могутніх спільників і заступників. Проте література буває іноді жорстокішою за реальне життя – Орвелл створив образ розумного та всеосяжного зла, який, на щастя, навряд чи може втілитися в дійсності. Це чи не єдиний втішний висновок після прочитання книги – 1984 рік у такому вигляді не справдився, зостався надбанням красного письменства. І якщо в цьому є частка заслуги Орвелла, якщо його антиутопія стала для людства хоча б маленьким запобіжником – подякуймо авторові.
    Вихід у «Видавництві Жупанського» нового українського перекладу «1984» – добра нагода знову згадати цю вічно актуальну книгу. Читати й перечитувати її, певна річ, варто – кожному, хто прагне зрозуміти природу і сутність тоталітаризму, ця антиутопія здатна замінити стоси грубезної наукової літератури. У післямові до видання Олексій Жупанський недарма вказує на аналогії між методами боротьби з вільнодумством у романі Орвелла і теперішньою «гібридною війною» Росії проти України. Подібності справді разючі й очевидні, адже в нинішній пропагандистській риториці наших північних сусідів так само «Війна – це мир», «Свобода – це рабство», а брехня – це правда. За всіх часів зло вдається до арсеналу тих же випробуваних засобів «бомбардування мізків» (вислів Оксани Забужко) і, аби не потрапити на гачок, бажано вміти чітко розпізнати, із ким маєш справу. Знання – це зброя, тому читаймо Джорджа Орвелла, пані та панове!
  •  
    Правда жизни
    Великолепный роман "1984", который написал английский писатель Джордж Орвелл, отражает, к сожалению, очень правдивую реальность, которая просматривается частично и в наши дни, но в романе совершенно нет просвета, как говорится, отсутствует свет в конце туннеля.
    В основе сюжетной линии заключается повествование о жизни главного героя, англичанина по имени Уинстон Смит, который работал в министерстве правды и обязан был приукрашивать все реальные события, но однажды его это очень возмутило и он решил вести тайный дневник в который записывал истинную правду, хотя это было равносильно игре со смертью.
    Автор вложил в роман очень глубокую мысль и таким образом, как бы открывает глаза читателям, что народ на самом деле очень зависит от власти, которая желает, чтобы все происходило только так, как она желает и соответственно, думали тоже точно так как выгодно правительству.
    Читая роман, захлестывало недоумение: как народ выживал под таким давлением правительства, ведь отсутствовала свобода практически во всем, во всех сферах жизни.
    На мой взгляд, роман непременно предоставит массу поводов для размышления, а также автоматически вызовет желание сравнивать политическое положение описанное в романе с событиями, которые происходят в наши дни.
  •  
    1984
    "Війна - це мир. Свобода - це рабство. Неуцтво - це сила".

    Роман Джорджа Орвелла "1984" - одна, мабуть, із найвідоміших антиутопій минулого століття, яка, на жаль, досі не втратила своєї актуальності, та, мабуть, і не втратить її ніколи. Цю книгу активно цитують, на її основі знімають популярні реаліті-шоу. Вона хвилює і обурює, читаючи цю книгу неможливо залишатися байдужим. Вона позбавила мене сну на кілька ночей, змусивши роздумувати про те, як улаштований наш світ.
    Маємо антиутопійне суспільство, в якому люди позбавлені приватності - "Великий брат" своїм всевидющим оком пильно стежить за кожним рухом. Треба бути максимально обережним у своїх думках та висловлюваннях. Ба, навіть якийсь необережний порух чи погляд може стати причиною великих проблем. Усю попередню історію було стерто, переписано наново. І, здається, що усі вже змирилися з таким станом речей і навіть повірили в те, що війна - це насправді мир, а свобода - це рабство. Але наш головний герой, якого звуть Уїнстон іще зберігає якісь спогади про минуле життя і, здається, готовий поборотися за правду. Та чи зможе він один щось вдіяти?
    Книга чудово і захоплююче написана, читається швидко, але так само швидко і вганяє в депресію. Почуття безвихідності і безнадії пронизують кожну сторінку.
    Та читати її, безперечно, потрібно. Я особисто, передчуваю, що не раз іще до цієї книги повернуся.
 
Характеристики 1984
Автор
Джордж Оруэлл
Издательство
Видавництво Жупанського
Серия книг
Майстри світової прози
Язык
Украинский
Год издания
2015
Год первого издания
1949
Переводчик
Виктор Шовкун
Количество страниц
312 стр.
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
84х108/32 (~130x210 мм)
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
ISBN
978-966-2355-57-4
Вес
280 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература Англии, Австралии и Новой Зеландии
Литература по периодам
Литература XX в.
 

Об авторе 1984