Рецензії «Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна»

Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна

Звичайна ціна: 140 грн

Спеціальна ціна: 112 грн

Середня оцінка
4
  • 5
    4
  • 4
    0
  • 3
    0
  • 2
    0
  • 1
    0
Кращі рецензії
Написати свою рецензію
  • Удивительный вид спорта, невероятная жажда к победе!
    Вячеслав Калыч, 1 вересня 2017 р.
    Рецензія корисна?
    Олимпиада 1936 года в Берлине стала чем-то вроде легенды, когда Джесси Оуэнс получил четыре золотые медали, но также прославилась и команда из Вашингтона. Каким образом они выиграли, и как именно сборная великих атлетов оказалась такими невероятными соперниками - это то, о чем пытался написать в своей книге "Диво в Берліні" Дэниэл Джеймс Браун. На эту работу ему потребовалось целых пять лет.
    В разные времена я слышал, что некоторые виды спорта, например бейсбол или гольф, а сейчас вот и греблю, называют "думающими играми". Интересно представлять, что любой вид спорта, особенно командный, показывает лучшее исполнение, когда участники умеют думать. В таком случае речь уже идет также о стратегии и тактике.
    Команда, о которой идет речь в этой книге, смогла превзойти сама себя и получить самую сладкую победу, на которую только могли рассчитывать их тренера. В этой книге больше всего может привлечь энергетика, которой пропитано все повествование. Даже если читатель не очень разбирается в гребле, либо этот вид спорта не привлекает его, история написана так, что в конце невозможно остаться равнодушным как к самому виду спорта, так и к команде.
    Эту книгу можно смело рекомендовать даже тем, кто еще не совсем решил, интересует ли его научно-популярная литература или нет. Эта история стоит того, чтобы ее прочесть!
    Залишити коментар
  • История одной победы
    Світлана , 16 серпня 2017 р.
    Рецензія корисна?
    Чрезвычайно интересная и захватывающая история о том, как девять студентов-гребцов выиграли золото на Олимпиаде в Германии в 1936 г. В книге переплетаются две сюжетные линии: основная – это история подготовки американских спортсменов к Олимпиаде, другая – подготовка Германии к Олимпиаде.
    Подготовка американских гребцов к Олимпиаде подается через историю одного из девяти гребцов, которые выиграли золото, – Джо Ранца. В книге рассказывается о семье Джо, его детстве, взрослении, университетских годах и стремлении найти себя. Меня особенно поразило то, что мальчика неоднократно предавала его же собственная семья (выгоняя его из дому), однако он не озлобился, остался чутким и добрым. Джо был талантливой личностью с огромной силой воли, которую судьба неоднократно испытывала. Тяжелым трудом он насобирал деньги себе на обучение и смог поступить в университет. Там он, самый бедный и голодный в спортивной команде, смог отстоять право представлять университет в спортивных состязаниях. Джо Ранц – уникальный человек; мне кажется, многие на его месте сдались бы, опустили руки и жили б тем, что дает жизнь, но Джо боролся за право на лучшую жизнь.
    В книге описывается судьба всех тех, с кем сталкивался Джо и кто помогал ему на пути к победе. Приведено много подробностей о тренировках, подготовке к соревнованиям, но они не мешают, а наоборот – помогают проникнуться той атмосферой, почувствовать переживания гребцов. В книге представлены фотографии всех героев (Джо – настоящий красавец!).
    Также детально описана подготовка Германии к Олимпиаде, с помощью которой Гитлер стремился переключить внимание мирового сообщества с политических событий на спортивные, показать дружественно настроенную Германию, в которой на самом деле началась подготовка к войне и еврейские погромы.
    Книга чудесная, поражает сила воли молодых спортсменов, их трудолюбие и настойчивость, чувство ответственности. Это история про веру в себя и путь к успеху.
    Залишити коментар
  • Диво!
    Світлана , 3 березня 2017 р.
    Рецензія корисна?
    Давно я з такою насолодою не читала книгу :-) Спочатку у мене було відчуття, ніби я читаю Драйзера, та поступово воно зникло і я повністю поринула у світ спорту, боротьби, витривалості і віри у свої сили.
    Напевно, Ви вже чули чи знаєте, що книга описує підготовку і перемогу на олімпіаді 1936 року американської команди веслярів. От навіть прочитавши анотацію до книги, (а це я роблю зазвичай дуже рідко), знаючи, що команда переможе, я до останнього була в напруженому очікуванні, а чи вийде, а чи зможуть... Вийшло, змогли!
    Ця книга надивовижу позитивна, хоч і описує чи не найважчі часи для американців. У ній немає безнадії, зневіри - це просто гімн важкій праці над собою і своєрідний посібник, як досягнути мети і навчитися вірити у людей, які тебе оточують.
    Знаєте, я лише під кінець книги зрозуміла, що у ній майже немає діалогів. Але вона зовсім від цього не програє.
    Здається, я її перечитуватиму. А зараз пошукаю трохи відео з того легендарного переможного олімпійського запливу, а також пропагандистські фільми улюбленого режисера Гітлера Лені Ріфеншталь. Для повноти картинки...
    Раджу!
    У цьому році це поки що найкраще з того, що я читала.
    Залишити коментар
  • Історія боротьби, історія перемоги
    Віра Хім'як, 28 грудня 2016 р.
    Рецензія корисна?
    З назви книги і анотації можна зрозуміти, чому книга отримала успіх серед американців. Адже це їхня історія. Але не меншу популярність книга здатна здобути і у цілому світі. Не останню роль у цьому відіграє історія Джо Ранца. Історія боротьби, історія перемоги, насамперед над самим собою. Історія виживання в умовах потужної економічної кризи.
    Немає нічого неможливого, та якщо кинути усе на півдорозі, то ніколи не дізнаєтесь, що чекає вас попереду, якщо не припустите, що у вас щось може не вийти, то обов'язково досягнете успіху. Але чи легко вірити у свої сили, коли так часто тебе зраджують найближчі люди, коли маленьким хлопчиком ти залишаєшся сам на сам з жорстокою і немилосердною долею? Джо Ранц довів, що важко, але можливо.

    Важливо відчути чиюсь підтримку, почути "Я за твоєю спиною". І знати, що десь тебе чекають ті, кому ти потрібен, кому ти друг, коханий, з ким ти команда, ті з ким твоє серце здатне битися в унісон.

    Не менш захопливою є постать Джорджа Покока. Слід віддати належне його життєвому досвіду і мудрості, вмінню бачити те, що для інших залишається невидимим, бути опорою і наставником, коли це потрібно. Бути Людиною.

    Про другу сюжетну лінію говорити важко. Бо заглядаючи в далекі тридцяті минулого століття я бачу сучасність. І знаєте мені не сумно і не боляче, навіть не прикро. У мене тільки злість на тих, хто не бачить очевидного, хто вдає сліпця і думає... хто його знає, що він думає насправді. Історія намарне(?) ганяє людство по колу, і робитиме це ще довго, бо так нічого не навчились і не зрозуміли, чи просто не хотіли

    Одна з найкращих книг, прочитаних мною, не лише у цьому році, а й за все життя)
    Залишити коментар