Рецензии «Спустошення»

Средняя оценка
2
  • 5
    0
  • 4
    0
  • 3
    0
  • 2
    0
  • 1
    2
Лучшие рецензии
Написать свою рецензию
  • Дарма викинуті гроші!
    Лашнюкова Елена , 31 января 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Дарма викинуті гроші!

    Мені відверто не сподобалась ця книга. По перше, сюжет надуманий! Автор усіляко намагався його закрутити, причипурити "ізюминками". У мене склалося враження, що таким чином він хотів показати, що відійшов від того підліткового чтива, яке писав раніше, довести, що подорослішав, вийшов на інший рівень, продемонструвати, яким ерудованим він став. Проте, ця книга не відрізняється від інших його доробків. "Спустошення" - не відноситься до серйозної, вартої уваги літератури. Дереш не обізнаний в тих темах, які намагається підіймати.
    Щодо сюжету - він нагадав мені радянську фантастику, ті книги, які колись змушували читати піонерів та комсомольців, котрі тепер припадають пилом у коморі. Дуже схожа манера написання.
    Книга читається важко, зустрічаються надто довгі речення. Діалоги - штучні. Стилістика своєрідна.
    У творі немає логічної розв'язки.

    Обкладинка відлякує, до сучасної прози вона не підходить, це більше щось накшталт дешевої фантастики, де фігурують наркотики і психічні розлади. В принципі, те саме можна сказати й про зміст книги.
    Я не рекомендую читати цю книгу, вона залишає неприємний осад. Можливо, Ви її й не дочитаєте.
    Оставить комментарий
  • А о чем это? Нескладица...
    Оксана , 2 февраля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    А о чем, собственно, эта книга? Настоящая Нескладица.
    Аннотация представляет книгу как попытку разобраться в психологии человеческих побуждений, действий, мотивов. Есть конфликт и люди хотят что-то изменить, сами не понимая, что именно.
    Да неужели?
    Эта аннотация – это попытка запутать читателя. Внушить ему, что книга стоящая и сделать интригу.
    Но так ли на самом деле?
    Кажется, ничего более непонятного, отрывистого, поверхностного, надуманного и эгоистического я не читала.
    Еще хуже, что это современная проза (я просто обожаю прозу), и зачастую книги в этом жанре – лицо эпохи, в которой они написаны.
    Или уж мы живем в такие жуткие времена, или у автора извращенное мировоззрение.
    Что еще мне не понравилось:
    «сформувати ринок психотехнологій» - в сюжете это завуалировано под наркотики.

    Сложилось впечатление, что Дереш занимается пропагандой наркотиков. В этой книге нет осуждения «белой чуме». Наоборот, здесь чувствуется поощрение наркомании.

    Чтение заставило меня удивленно оглядываться по сторонам в ожидании ответа на вопрос: "А о чем здесь?" Ответа я не получила, только недоразумение.
    Не знаю, я переросла такую литературу, я не доросла до нее, мне не хватает ума ее понять или же наоборот его много. Но мне точно жаль потраченного времени. Дочитывала только в надежде, что все-таки хоть одна из страниц тронет меня хоть на капельку. Не дождалась...
    Оставить комментарий