Рецензии «Моя бабуся просить їй вибачити»

Средняя оценка
6
  • 5
    9
  • 4
    0
  • 3
    0
  • 2
    0
  • 1
    0
Лучшие рецензии
Написать свою рецензию
  • Книга, яка зворушує до глибини серця
    Олеся Кізима, 6 октября 2017 г.
    Рецензия полезна?
    ,,Моя бабуся просить їй вибачити". Кого не зацікавить книжка з такою назвою? А ще з не менш загадковою, стильною обкладинкою? От і я не змогла пройти поруч: взяла це ,,диво" до рук і просто ,,прилипла" до нього! Отак і простояла в книгарні з півгодини, ,,поглинаючи" сторінку за сторінкою! Такі твори не відпускають! Їх хочеться читати, сміятися, плакати, хочеться ділитися ними з іншими! І перечитувати й перечитувати! Надзвичайно ,,терапевтичне" чтиво!

    Швед Фредрік Бакман, автор, а також журналіст та відомий блогер, здобув собі славу вдома та у світі завдяки непересічним книжкам, що одразу стають справжніми бестселерами, за якими знімають чудові стрічки! Сподіваюсь, невдовзі вийде екранізація й ,,Моя бабуся просить їй вибачити". А поки що дозвольмо собі з головою зануритись у цей винятковий роман! І не забудьте запастися носовичками!

    Отож, 7-річна Ельза має 77-річну, ну дуже ексцентричну Бабуню, чиї витівки не можуть шокувати, але поряд з тим заставлять усміхнутися, ба щиро реготнути, читача! Зовсім не до сміху її доньці, тобто мамі Ельзи, вагітній Ульріці, що є повною протилежністю Бабуні. Їй доводиться раз у раз ,,вигрібати" за всі дурощі старенької, котра і з лікарні примудряється утікати та ще й капостити так, що огого! Здавалося б, сивина у скроні - біс у ребро! Та насправді усе не так просто й весело, як здається на перший погляд... Колишня лікарка (Бабуня) - смертельнохвора... Її дні добігають кінця, а вона - єдиний друг Ельзи. Дівчинка дуже потерпає в школі через те, що виділяється із ,,сірої" маси... Тож бабусин ексцентризм та багатюща уява, зокрема казки, це не що інше, як намаганння відволікти увагу малої від негативу, спроба захистити вразливу душу дитини, а також палке бажання, щоб Ельза ніколи не соромилася своєї ,,інакшості" та завжди мала сміливість бути собою.
    Оставить комментарий
  • Хитросплетіння реальності і казки
    Anna , 16 января 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Що асоціюється у вас з бабусею? Гарячі пиріжки, домашній затишок і в'язані шкарпетки? Можливо, але це точно не про Ельзину бабусю. Вона з легкістю пробирається вночі в зоопарк, закидає поліцейських багнюкою, водить старе Рено та ще й лається. А ще вона казкарка.
    Ельзі сім, але вона "інша". Вона суттєво вирізняється з-поміж однолітків своїм розумом і за це з неї знущаються. Але ось вже скільки років замість сновидінь Ельза поринає в Міамас, бабусину казкову країну. І коли бабуся помирає, Ельзі знадобиться уся її сміливість і кмітливість, щоб передати її вибачення усім тим, хто завжди жив поряд. А що як ці люди насправді з Міамасу? Що як за плечима кожного з них стільки випробувань і таємниць, що самотній Ельзі знадобляться друзі?

    Чудова книга . Перша книга 2018 була дійсно вдалим початком. Тут показано стільки проблем, що дивуєшся, як можна все це поєднати: знущання у школі, вічно зайняті батьки і самотні діти, зради, кохання, психічні розлади, вплив війни на психіку і ще багато чого. Бабуся, як і Ельза, була іншою. Тоді, коли жінки повинні були сидіти вдома, вона стала лікарем, вона рятувала людей на війні. Вона зберігала їм життя, але часто не могла вилікувати скалічені душі. Чи зможе Ельза?

    Книга дуже добра, написана легко. Автор чудово показав, що навіть найбільші зануди і відлюдники - теж люди, що до теперішнього стану їх щось привело. На очах то з'являлися сльози, то хотілося насміятися від душі, коли я гортала сторінки книги. "Моя бабуся..." змушує поглянути на тих, хто поряд, іншими очима, розгледіти в ближніх їхнє справжнє обличчя, а не маски, за якими всі звикли ховатися. Однозначно раджу вам прочитати цю книгу, розкрити усі таємниці разом з Ельзою.
    Оставить комментарий
  • Бабушка, которая лечила тела и разбивала сердца.
    Mona_Olya Kopaneva, 10 января 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Не могу вам передать, с каким трепетом я открывала вторую книгу Фредрика Бакмана и, если честно, у меня абсолютно не было сомнений в том, что книга мне понравится. Как может не понравится, если Уве меня покорил, но Бабуся абсолютно другая... нет, другая не в плане юмора, трагизма, иронии или стиля повествования, а другая по эмоциям и по размышлениям на которые она подталкивает.
    "Бабуся" - это история взросления не совсем обычной девочки и ее бабушка подарила ей не просто придуманную страну Спросонья, она подарила ей осознание тонкостей жизни. Да, жизнь не всегда справедлива; да, в ней есть место трагедиям, несправедливости, жестокости и смерти, но ты можешь побороть всё если веришь в счастливый конец и тебя окружают верные друзья. Каждая глава начинается с истории о персонаже страны Спросонья и в процессе чтения мы понимаем как тесно переплетена выдумка и реальность. Если честно, читая книгу я несколько раз ловила себя на мысли, что была бы не против почитать именно сказки про страну Спросонья.
    Оставить комментарий
  • Хочу бути крутою бабусею
    Лілія Литвин, 29 декабря 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Я неймовірно люблю сюжети, головними героями яких є дідусі й бабусі. Не ті, які змушують їсти, рано лягати спати, постійно виховують, вказуючи на помилки. Ні. Я про тих, які зуміли стати для внуків справжніми друзями, що не лише дбають про їхнє життя та здоров'я. З якими можна мати таємниці від батьків, робити іноді безглузді речі, порушувати правила. Адже це так весело. І разом з тим безпечно, адже вони не дозволять потрапити в серйозну халепу.

    Ельзі майже вісім. Вона має маму і тата, от тільки кожен із них уже має свою окрему сім'ю, в одній з яких уже є інші діти, а в другій - очікуються. Звичайно, Ельза живе з мамою і вільно спілкується з татом, та все ж це не так просто. Тому велике щастя, що вона має бабусю, свою чи не єдину подругу.

    Бабуся Ельзи супергерой. Принаймні так вважає дівчинка. Хоча, зрештою, факти, які розкриваються пізніше, цілком можуть підтвердити цю думку. А ще в бабусі "зірвало дах". Її своєрідні вчинки та судження додають книзі особливого шарму.

    І тут бабуся, підтримка й опора, помирає. Та ще й залишає для Ельзи гру-загадку. Своєрідний квест, пов'язаний з казковим світом, створеним для онуки колись спеціально. Хоча, сюжети насправді виявилися цілком реальними.

    У книзі про стосунки батьків і дітей (різних поколінь), про дружбу, про зло. Є казка, є загадка, є пригоди. Є гумор і тепло, хоча події відбуваються взимку. Є чимало запитань і відповідей.
    Оставить комментарий
  • Не бійся бути інакшим!
    Starry_night , 10 декабря 2017 г.
    Рецензия полезна?
    “Кожен, кому виповнилось сім років, заслуговує на супергероя. Так уже воно ведеться. А якщо хтось із цим не згоден, то нехай перевірить, чи все у нього гаразд з головою. Ось як каже Ельзина бабуся”. Ну як? Зацікавились?
    У цій книзі йтиме мова про справді незвичайну бабусю. Навіть подекуди ексцентричну. Яка постійно вигадує якісь витівки та ще й втягує у них свою "майже восьмирічну" онуку Ельзу. А ще вона придумала для неї окремий світ з різними королівствами і своїми правилами і законами. І все це заради того, щоб розумна не по роках Ельза не боялась відрізнятись від інших та могла знайти спільну мову з усіма людьми, якими б дивними (чи навіть, на перший погляд, злими і недобрими) вони не були.
    Оця дивна бабуся, яку не всі сусіди сприймали, яка навіть власну доньку часто доводила до розпачу, стала отим супергероєм для Ельзи. Та ще й допомогла малій стати супергероєм для інших.
    Дуже тепла історія, подекуди печальна, частенько смішна. І прекрасно підходить для читання передсвятковими зимовими вечорами, адже Різдво там також відіграє свою роль.
    Оставить комментарий
  • Кожній дитині потрібна божевільна бабуся
    Viktoria Gnypa, 31 октября 2017 г.
    Рецензия полезна?
    “Кожен, кому виповнилось сім років, заслуговує на супергероя. Так уже воно ведеться. А якщо хтось із цим не згоден, то нехай перевірить, чи все у нього гаразд з головою. Ось як каже Ельзина бабуся”.

    Супер-мега-емоційна покупка - це коли ти швидко хапаєш книгу і біжиш до каси ще до того, як здоровий глузд оговтався і нагадав, що у тебе є багато інших фінансових дірок, які набагато важливіші за книгу. Але я відхилилась від теми…

    Про сюжет. Книга розповідає про майже-восьмирічну дівчинку Ельзу, батьки якої розлучилися і тепер мама чекає малюка, а тато будує сім'ю з іншою жінкою та її дітьми. В школі у Ельзи теж не ладнається, бо вона “не така як всі”, через що весь час “отримує на горіхи”. І, мабуть, дівчинка була б найсамотнішою дитиною у світі, якби не ексцентрична, невгамовна і зовсім трішки божевільна Бабуся. Вона здатна перетворити на пригоду найпаскудніший шкільний день і навіть показала Ельзі королівство-Спросоння, де та може стати справжнім лицарем. Але це лише початок історії.

    Про емоції. Не дивлячись на те, що у книги сумна тема, я вже давно не читала чогось більш світлого і теплого. Книжка смішить і змушує плакати. Вона вчить нас людських істин, але вчить м'яко, ненав'язливо. А ще відчувається, що автор любить кожного зі своїх героїв, настільки майстерно вони прописані. І ще цей неповторний стиль викладу)))

    Мабуть, “Моя бабуся просить їй вибачити” одна з кращих книг, прочитаних мною в цьому році.

    P.S. Останній аркуш таки змусив мене просльозитися.
    Оставить комментарий