Рецензии «Літня книжка»

Средняя оценка
10
  • 5
    5
  • 4
    3
  • 3
    3
  • 2
    0
  • 1
    0
Лучшие рецензии
Написать свою рецензию
  • Справді літня книга
    Лілія Кравців, 22 мая 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Це моє перше знайомство з Туве Янссон і ця книга виявилася домашньою і теплою.

    Розпочну з плюсів. Напевно, найбільший - це описи. Головні герої - Софія, тато і бабуся, проводять кожне літо на острові, де в них є своя хатинка. Туве Янссон легко і мальовничо описує різні деталі того ж дому, садку і лісу поряд, кожної рослини і тварини, що всі образи зразу з'являються у голові. Вона приділяє увагу і дрібницям, для прикладу, як бабуся роздивляється маленьку пір'їнку, придумуючи їй свою історію. Чи про болото біля хатини. Автор ніби хотіла показати, що все варте уваги, навіть, здавалося б, маленькі і незначні речі. Мені дуже сподобалось спостерігати за бабусею, її думками, за тим, як вона бачить і чує море. Відчувалось те, яка вона уже старенька, як їй важко ходити. Але, тим не менш, вона частенько йшла за своєю онукою, навіть тоді, коли приходилось повзти по землі. Бабуся, як персонаж, на мою думку, розкрита найкраще.

    До Софії в мене двояке відношення. З однієї сторони зроуміло, що вона ще дитина, тим більше, вона втратила матір. Інколи я її цим фактом виправдовувала. Але частіш за все я не розуміла її ставлення до бабусі. І, здається, помітно, що вона її любить, але мене дуже дратувало, коли вона з будь-якої дрібниці могла зірватися і почати плакати і кричати на бабусю. У деяких випадках це було дуже неприємно. Проте терпіння і любов бабусі все покривали. Хоча вона зовсім не ідеалізована, зі своїми вадами, та все ж таки справжня.

    Тато виявився теж таким собі колоритним персонажем, якого не дуже часто і згадував автор, проте відчувалось, що він важливий цій сім'ї, навіть при таких обставинах.

    Мені також сподобалось те, що є основою і посилом цієї книги. Це розмови Софії і бабусі. Дійсно, про все на світі. Бабуся намагалась навчати і виховувати онуку, пояснювати їй усе і відповідати на любі запитання, навіть дуже дивні, як це буває у дітей.

    Від книги віє морем і бабусиним теплом. Є над чим подумати і, можливо, навіть не з першого разу можна зрозуміти все. Але прочитати варто.
    Оставить комментарий
  • Взрослая проза Туве
    Лариса , 21 ноября 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Несмотря на то, что главной героиней произведения финской писательницы Туве Янсон «Летняя книга» является маленькая девочка Софи, этот роман скорее для взрослых читателей, чем для маленьких. Здесь нет динамичного сюжета или каких-то приключений – повествование течет медленно и неспешно. Каждое лето Софи вместе с бабушкой и папой приезжает в дом на небольшой каменистом острове в Финском заливе. Девочка иногда ведет себя просто несносно, но бабушка этого не замечает или, по крайней мере, не акцентирует на этом внимание. Возможно, потому, что мамы девочки нет в живых, но в произведении, опять же, на этом внимание не заостряется

    «Летняя книга» поделена на пару десятков частей с отдельным сюжетом. Моим любимым рассказом является история о своенравном коте Софи Маппе. Однажды девочка обменяла его на пушистого мурлыку, который постоянно был рядом, но уже через пару дней Софи затосковала по своему независимому коту и обмен произошел снова. Несмотря на название, «Летнюю книгу» можно читать в любой сезон – это очень атмосферное произведение.
    Оставить комментарий
  • Книга на 1 летний вечер
    Полина Соколенко , 20 ноября 2017 г.
    Рецензия полезна?
    По истине летняя книга, но меня абсолютно не тронуло. Действительно есть ощущение, что ты окунаешься в лето, рядом шумит море, шелестит лес, великие приключения манят за собой. Всплывают воспоминания из детства...дача, речка, рыбалка, костер по вечерам, комары и вылазки в поисках интересного. Вспоминаешь, как будучи ребенком, познавал мир, все вокруг было особенно интересным и волнующим. К сожалению, автор как то посредственно описывает отношения в семье маленькой Софи. А ее отношение к бабушке вообще не свойственно нашему менталитету. Много резких и непонятных моментов, много скучных описаний. Читая, вроде бы складывается приятное впечатление и тебе уже нравится, как раз и какой-то неприятный момент портит все. Приятно, что малышка почти всегда с бабушкой. Это близко детям, так как зачастую родители оставляют своих чад летом на бабушек и дедушек. И с ними можно вдоволь повеселиться, они к этому всегда открыты. Но опять же отношение девочки к бабушке странное, иногда казалось что она далеко не маленькая, раз так разговаривает. В общем двоякое какое-то впечатление сложилось. Но я вряд ли захочу когда-нибудь перечитать эту книгу. Увы. При всей любви к Туве Янссон.
    Оставить комментарий
  • Тепла книга
    Лілія Литвин , 7 октября 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Я хотіла прочитати щось тепле і дитяче, і "Літня книжка" Туве Янссон підпадає під ці пункти 100%.

    По-перше, всі події відбуваються влітку. Чим вам не тепло? Самотній острів, море, таємничий ліс. Дуже багато описів усієї цієї природної краси.

    По-друге, головні герої - Софія, її тато й бабуся. І поки тато наполегливо працює, саме в компанії бабусі проходить кожен день маленької дівчинки. Вони гуляють островом, катаються на човні, відпочивають у лісі. Бабуся з онукою постійно придумують собі якісь цікаві заняття: виготовляють фігурки з кори, шукають цікавинки, викинуті морем на берег, багато фантазують і спілкуються на різноманітні теми.

    І це ще один пункт, який додає книзі тепла. Я вважаю, що саме такими й повинні бути стосунки бабусі з онуками - дружніми, теплими, авантюрними, сповненими своїх таємниць і секретів від цілого світу.

    Є моменти, коли книга навіює смуток і тугу. Думаю, це спричинено віком бабусі та її роздумами.

    Я прочитала книгу за півдня. Це коротенькі історії, що описують фрагменти певних подій чи думок. Думаю, що більше перечитувати не стану. Але для тих, хто хоче відволіктися й зігрітися в холодну пору - саме те.
    Оставить комментарий
  • Книга, яка вивільнює спогади
    Лилия , 27 августа 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Дійсно: одна із тих книг, які лягають на душу влітку. Смакуватиме любителям природи, зміни пір року, роздумів і самотності.

    Книга складається із невеликих оповідок, центром яких є маленька дівчинка Софія і острівний світ навколо неї.

    Особливої уваги заслуговує пречудовий переклад зі шведської. Якщо ви належите до тих, хто надає перевагу красивим, подекуди чудернацьким метафорам, які час від часу захочеться перебігати очима, ця книга - саме те, що вам потрібно. Тим же, хто прагне екшену й несподіваних поворотів сюжету, книга може здатися трохи монотонною і передбачуваною… але, відчувається, вона й не для того писалася, щоб хвилювати читачів стрімкими кульмінаційними віражами. Це книга, яку хочеться читати на підвіконні, на пляжі, в хатинці з видом на гори, під гуркотіння коліс потягу, який прямує до омріяного місця відпустки. Безумовно, Софія, бабуся і тато складуть дорослому читачеві прекрасну компанію для літнього відпочинку, а мальовничі шхери, штилі й шторми Фінської затоки облаштують омріяне усамітнення, таке необхідне раз у раз кожній людині...
    Оставить комментарий
  • Літня книжка
    Олеся Кізима, 20 августа 2017 г.
    Рецензия полезна?
    ,,Літню книжку" Туве Янссон я прочитала після ,,Хлопчика на літо" Югана Барґума. Їх об'єднує не лише згадка про літо у назві, а те, що обоє авторів - фіни, які писали шведською. Дані твори переклала Наталія Іваничук. І в обох мова йде про літній відпочинок фінів - проведення канікул на островах, яких так багато у Фінській затоці.

    Твір можна назвати автобіографічним, зважаючи на те, що кожне літо Туве Янссон відпочивала на острові, краєвиди якого змальовані у ,,Літній книжці" - збірці оповідань, головними героями яких є дівчинка Софія, її бабуся та тато. Щороку вони літують тут, насолоджуючись такою короткою найтеплішою порою року. Та цього разу без мами Софійки, яка нещодавно померла... Попри будні, прогулянки островом, щирі розмови з бабусею, пригоди та витівки, дівчинка дуже сумує за нею, як і інші, і ця печаль пронизує усю книжку. Хоч вони намагаються жити звиклим життям, воно уже ніколи не буде таким, як раніше. Бабуся докладає усіх зусиль, щоб допомогти внучці змиритися із втратою, зокрема, своєю уважністю, терплячістю, енергійністю та винахідливістю. Вона стає для нею найкращою подругою та бере участь у всіляких задумах. Вони багато спілкуються на найрізноманітніші теми, знаходять привід для радості у дрібницях, сміються та бешкетують. І все це відбувається на лоні мальовничої природи острова, так гарно описаної Туве Янссон.

    Раджу цей твір усім прихильникам глибокої, сентиментальної, з відтінком філософії прози, щось на кшталт ,,Маленького принца" чи ,,Помаранчевої дівчинки".
    Оставить комментарий
  • Лікування душевних ран спокоєм
    Світлана , 9 августа 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Спокійна, мрійлива книжечка про дівчинку Софію, яка поводить літо з бабусею і татом на острові у Фінський затоці. У Софії померла мати, а також вона переживає труднощі перехідного віку, але поряд люблячі бабуся і тато, які намагаються розкрити їй таємниці життя, передати свою мудрість і відволікти дівчину від важких почуттів і поганих роздумів.
    Книга побудована, як описи різних ситуацій із життя Софії та її родини. І мені здалося, що деякі з цих ситуацій не були справжніми, а лише фантазіями Софії, які підтримували члени її сім’ї (наприклад, історії з подругою Веронікою або сусідом Еріксоном). Подекуди бабся була занадто дратівлива і нестримана відносно Софії, але інколи вона була сама мудрість і все-таки змогла сформувати в дівчини гарні особисті якості (готовність допомагати, терплячість, працьовитість тощо).
    У цій історії немає динамічного сюжету, життя на острові неквапливе і спокійне. На мою думку, ця книга більше підійде для дорослих, аніж для дітей, адже дорослі герої демонструють зразки того, як заспокоїти дитину у приступі люті, як допомогти їй розібратися зі своїми страхами, як прийняти біль і складні життєві ситуації, як впоратися з різними труднощами, як не нашкодити дитячому розвитку.
    Оставить комментарий
  • Легка на перший погляд, але дуже змістовна всередині
    Дарья Сузанская , 13 июля 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Туве Янсон відома фінська письменниця та художниця. Всесвітню слову якій принесли книги про Мумі Тролів. Але у творчому доробку авторки також можна знайти багато інших творів, одним з яких є «Літня книжка». Написана повість у 1972 під час перебування Туве на острові Кловахарун, де письменниця проводила кожне літо (до речі, саме на цьому острові відбуваються події Літньої книжки).
    Маленька Софія живе разом із бабусею та татом на острові поблизу Фінської затоки. Сонце, море, тепло та спогади старенької надають цій історії затишного характеру та огортають кожне слово чарівним смутком і радістю водночас. Незважаючи на те, що на острові живуть люди, складається враження, що він зовсім безлюдний. Зелені рослини, дикі тварини, великі та маленькі комахи роблять цю місцевість дикою. Атмосфера вічного літа та тепла змушує читати і перечитувати кожен абзац декілька разів.
    На долю головної героїні Софійки випадає багато прикрощів. У зовсім маленькому віці у дівчинки помирає матір. Старенька бабуся заміняє малій маму, подругу. Разом із нею можна поговорити на будь-яку тему чи то про Бога, життя, смерть, погоду, море, сонце, дощі.
    Однозначно цю книгу має прочитати кожен і відчути на собі всю теплу та затишну атмосферу літніх пригод, безтурботності та добрих бажань.
    Хочеться відмітити просто неймовірне оформлення від Видавництва Старого Лева та дуже вдалий переклад від Наталі Іваничук. Читаючи книгу мені здалося, що текст з самого початку був написаний на українській мові. Особисто мені до глибини душі сподобалася ця затишна, літня історія про дитинство та життя.
    Однозначно, перше знайомство з Туве Янсон видалося дуже теплим і добродушним. Ну а тепер я просто зобов’язана прочитати «Пригоди про Мумі Троллів»
    Отже, 10/10.
    Оставить комментарий
  • Сумне літо
    Юлия Мосиец , 10 июля 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Я читала так багато позитивних рецензій на дану книгу. А ще мене ну просто заворожила її назва і прекрасна, така тепла обкладинка. Але зміст мене дещо шокував. А точніше здивував. Хоча...вже пора звикнути, що література (та і цінності) скандинавів ну дуже відрізняються від наших. Дана книга схожа на творчість Ульфа Старка, якого я просто обожнюю - де радість переплітається з журбою. Та в книгах Старка я була до цього готова, а в "Літній книзі" я занадто була настроєна на лірично-відпочиваючий лад.
    Отож, на чудовому острові проводять своє літо бабуся, тато та дівчинка Софія, мама якої не так давно померла. І хоча про саму смерть в книзі мова не йде, але її тінь дуже сильно відчувається. Тато рибалить та займається своїми справами. Між рядків видно, що він надто увійшов в свою печаль і що після смерті дружини став зовсім інакше проводити час, більш відсторонено. Бабуся то чудний персонаж. Мені здалося, що це жінка, яка не хоче здаватись старості і, відчуваючи, що життя залишилось не так багато, не хоче помирати. Бабуся Янссон не сама ласкава бабуся в світі, вона буває різка зі своєю внукою, хоча часто це і оправдано. Інколи бабуся не чує нікого крім себе, а ще в свої роки вона зберегла оту дивність і чудакуватість, що зазвичай присутня молодим - і це чудово. Ну і сама Софія - своєнравна та єгоїстична дівчинка, яка бажає, щоб весь світ крутився навколо неї. Можливо в дитинстві ми всі такі, я не пам*ятаю. Софія любить страждати, можливо через втрату мами для неї любов - це те, що обов*язково тебе мучить (згадаймо розповід про кота).
    Мені весь час здавалося, що у фіналі буде якась трагедія. Це літо, небо якого затягнене темними-претемними хмарами і ось-ось буде буря. Сумне літо у Янссон. Все, як у житті.
    Оставить комментарий
  • Спробувати літо на смак
    Катя Гавриш, 23 июня 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Найкраща книга, щоб розпочати літо, — це, звісно, "Літня книжка" Туве Янссон Північне літо зовсім не схоже на звичне нам: воно не таке спекотне, у ньому немає пересохлих джерел і випалених полів, зате у ньому є шум моря, дика північна природа, птахи, що приносять звістки з материка, і спокій.
    Маленька Софія проводить літо на острові разом з бабусею і татом. Її мама нещодавно померла, про це ніхто прямо не згадує, хоч воно і відчувається на підшкірному рівні. А однак бабуся у Софії надзвичайна — вона грає разом з нею в її ігри, під’юджує на всілякі авантюри, сперечається і вчить глузливих пісеньок — словом, поводиться, як її ровесниця і найкраща подруга, ким вона і є.

    Книгу читати всім, щоб відчути саме ось цей літній настрій, довгі-предовгі дні, сповнені найрізноманітніших пригод, бешкетування, простодушність, безмежність світу довкола і його красу. А ще — щоб згадати, як це — бути підлітком, навіть якщо тобі вже під 70 :)

    "Літня книжка" вийшла якраз нещодавно у Видавництво Старого Лева — зручний формат, дуже приємні на дотик сторінки і магічна обкладинка, яку намалювала Оксана Була. Чари!
    Оставить комментарий