Рецензии «Леся Українка. Драми та драматичні поеми»

Средняя оценка
2
  • 5
    3
  • 4
    0
  • 3
    0
  • 2
    0
  • 1
    0
Лучшие рецензии
Написать свою рецензию
  • "Голубая роза"
    Лариса , 7 декабря 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Я люблю все без исключения творчество самой известной украинской поэтессы Леси Украинки. Она начала писать еще в очень юном возрасте, и если читать ее произведения по хронологии, можно проследить, как оттачивалась божья искра и как совершенствовался ее писательский талант. В данной рецензии мне хотелось бы остановиться на одной из ранних ее драм под названием «Голубая роза». Это название – символ. Голубая роза – это цветок, которого не существует в природе, он символизирует главную героиню произведения.

    Любовь переживает, что она могла унаследовать от матери серьезное душевное расстройство, которое стало причиной ее смерти. Она влюблена в друга детства Ореста, и он души не чает в девушке, однако его мать также побаивается, чтобы сын связал свою судьбу с дочерью душевнобольной женщины. Молодые люди расстаются, хотя Орест и не хочет этого. А любовь вместе со своей единственной родной душой – бабушкой – едет в Крым, чтобы поправить свое здоровье, однако трагический конец у драмы «Голубая роза», и жизни любви, а также Ореста – не заставит себя ждать.
    Оставить комментарий
  • Неперевершено!
    Анастасия , 21 июля 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Лесі Українці чудово вдавались не тільки вірші, а й драми. Її драматичні твори сповненні почуттів, тонкого психологізму й трагізму, характери прекрасно прописані. Взяти хоча б одну з її найвідоміших драм «Блакитну троянду», яка стала першою драмою авторки. У центрі сюжету дівчина Любов, яка живе з бабусею. Вона боїться божевілля, яке колись звело в могилу її матір, тому дівчина не відважується брати від життя все, що воно їй пропонує. Вона відмовляє у пропозиції руки та серця закоханому у неї другові дитинства Оресту, хоч і сама палко кохає його.

    Через деякий час ми знаходимо героїню на лікуванні у санаторії. Одного дня до Любові приходить мати її коханого, який, як виявляється, знаходиться в тому ж самому місті, і просить навідати хлопця. Любов йде до нього і бачить, що від колишнього Ореста залишилась тільки тінь, настільки виснажила його їхня розлука. Вони довго розмовляють, але Любов знає, що їм не судилось спільне щастя. Як для першого твору такого жанру, «Блакитна троянда» у Лесі Українки вийшла надзвичайно сильним і психологічним твором.
    Оставить комментарий