Рецензии «Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності»

Лучшие рецензии
Написать свою рецензию
  • "Чому нації занепадають" та Юлія Тимошенко.
    Тарас Трембач, 28 июля 2016 г.
    Рецензия полезна?
    "Чому нації занепадають" та Юлія Тимошенко.

    Вперше про цю книгу почув від Юлії Тимошенко :-). Серйозно, не жартую! На одному з політичних ток-шоу Ю.Тимошенко виступаючи з критикою олігархічного режиму згадала цю книгу. Мовляв, потрібно побудувати справедливу демократичну систему і тоді в Україні почнеться економічний розвиток. Цікаво звідки Ю.Тимошенко дізналась про цю книгу? Моє припущення - від Ю.Луценка, він любить читати наукові, історичні книги, а в той час він вже сидів, в тюрмі вдосталь часу. Однак це лише припущення. З того часу почав шукати цю книгу, довго не находив, потім нарешті прочитав російську версію, але перейдемо до самої книги.

    Ключова ідея книги: сталий економічний розвиток можуть забезпечити лише інклюзивні політичні та економічні інститути. На противагу інклюзивним, екстрактивні політичні та економічні інститути не приводять до сталого економічного розвитку.

    Якщо коротко, інклюзивні інститути - це політичний плюралізм, демократія, гарантія недоторканості приватної власності, свобода економічної діяльності. Екстрактивні інститути - це авторитаризм, тоталітаризм, неповага до приватної власності (повна відсутність), відсутність вільної економічної діяльності.

    Книга написана цікаво, доступно, досить переконливо.

    В книзі розглянуто історію економічного розвитку великої кількості країн: середньовічна Венеція, колоніальне Перу, рабовласницький Барбадос, Конго, постколоніальна Ботсвана, СРСР, Північна та Південна Корея, древні Майя, рабовласницький південь США...

    Книгу однозначно варто придбати, однак все-таки закрались певні сумніви в правоті авторів. Як на мене, це той випадок коли спочатку придумують теорію, а потім під теорію підганяють факти. Автори пишуть все правильно, досить переконливо, але не думаю, що справа лише в інклюзивних інститутах. Тим хто цікавиться даною тематикою раджу почитати Еріка Райнерта "Як багаті країни забагатіли...". Як на мене Ерік Райнерт значно переконливіший, хоча не такий відомий і розрекламований, можливо тому, що його ідеї ідуть в розріз з догмами Світового банку, МФВ, ВТО і інших інституцій.

    Тепер трішки критики, як без неї.

    В кінці книги викладено думку про те, що перехід інків до інклюзивних інститутів врятував би їх від іспанської колонізації. Можна лише посміятись. Лише Бог міг врятувати інків від чуми і віспи від якої в них не було імунітету. Імперія інків була приречена і ніякі інклюзивні інститути її б не врятували.

    Автори недоречно критикують Макса Вебера і "культурну теорію". Хотілося б запитати авторів, а чому в Італії на півдні та півночі такий різний рівень розвитку? Інклюзивні інститути то ті самі. Чому в США, в межах одних інклюзивних інститутів різні етнічні громади досягають різних економічних результатів. Єврейська та корейська громади багаті, а латиноамериканці та афроамериканці бідні, як це пояснити як не "культурною теорією"? Критика Джареда Даймонда взагалі недоречна, Джаред писав не про це.

    Одним словом - купуйте, читайте, висновки робіть самі.
    Оставить комментарий
  • Чому нації занепадають
    Галинка , 7 февраля 2017 г.
    Рецензия полезна?
    В декого ця книжка викликає суперечливі думки, ніби вона не пояснює деяких деталей. Але є такі питання, на які просто не можливо дати чітких відповідей чому саме так, а не інакше. Автори наводять декілька теорій, які мали би пояснити чому ж одні держави змогли досягти успіху, а інші – ні. Та як зазначають самі творці книги, ці теорії не є досконалими і можуть бути оскарженими та розкритикованими.
    Основну ідея книжки подають такою, що причиною нерівності у світі являється те, що одні держави досягли свого розвитку, бо перейшли до інклюзивної форми правління, а інші так і залишились екстрактивними. Автори наводять приклади різних країн, на яких пояснюють чому саме так усе склалось.
    Щоб якнайкраще пояснити історичний розвиток, деяких націй, в книжці часто згадуються території на яких жили одні народи, розмовляли однією мовою і мали спільну культуру, та через певний історичний вплив, вони пішли різними дорогами. Такими територіями є: місто Ноґелес, яке розділене кордоном між США та Мексикою; Південна та Північна Корея і Берлін, який був розділений берлінською стіною.
    Дуже гарно тут описується розвиток США і Південної Америки. Хоча обидві і були колонізовані (США колонізувала Англія, а Південну Америку – іспанські конкістадори), США все таки змогли досягнути інклюзивного розвитку, на відмінну від Мексики чи Перу. І не тому, що англійці були такі добренькі, а іспанці погані, а через певні чинники, які мали одні і не мали інші. Саме це в майбутньому вплине на те, що Англія швидше прийде до демократії, ніж Іспанія. Також розвиток Африки і чому Ботсвана змогла стати розвиненою державою, а Нігерія і досі залишається однією з найбідніших країн світу.
    Книжку раджу читати усім, вона відкриє Вам багато цікавих фактів, допоможе розкрити причин створення світової нерівності, та можливо дасть відповідь на те, як нам, українцям, чинити в даній ситуації, і що слід робити, а чого не варто.
    Оставить комментарий
  • Чому нації занепадають? Прогалини в теорії
    Макс Д, 6 апреля 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Автори даної книги на останніх сторінках "добре" підсумовують свою теорію висновком, що їх теорія не може сказати, які нації занепадуть в майбутньому і, головне, рецепту не дається до розвитку. Є загальна думка - перехід до інклюзивних інститутів, але (!) яким чином прийти до них? У мене склалася думка, що прийти до цих інститутів можливо тільки через революцію (можливо не одну), бо еліти завжди тримаються за владу, бо тільки завдяки існуючій системі вони мають свій статус і статки, тому сенсу змінювати щось існуючому режиму немає. Наведено ряд маркерів, що свідчать про появу інклюзивних інститутів: демократія, вільна преса, політичний плюралізм ітд, але все рівно все тяжітиме до олігархіату - навіть в розвинених країнах, бо є залізний закон олігархії. Особисто для мене в цій книзі багато зайвого і основну ідею можна було б і на 100 сторінках розписати (якщо не менше). Головне, щоб при владі були порядні і високоморальні люди з високим рівнем професійних здібностей - це й вся загадка і розгадка успішності країни. P.S. Не дуже сподобалась фраза "критичний збіг обставин". Таким формулюванням можна приховати неспроможність пояснити чому так відбулося.
    Оставить комментарий
  • о вреде монополий
    Павел Замотаев, 25 января 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Курт Вонегут говорил: "Я переживаю из-за того, что я пишу книги, а президенты и генералы их не читают". Не знаю, переживают ли авторы, но мне действительно грустно, что данную книгу не читали наши "можновладци". Иначе зачем организовывать избирание сына и партнеров по бизнесу в депутаты, московского торговца кондитерской продукцией назначать определять стоимость электроэнергии в стране, а других функционеров корпорации на ответственные государственные посты и т.д.

    Основная идея данной книги состоит в том, что успешность государства, а с ним и нации зависит от характера политических и экономических институтов. Экономические институты определяют права собственности, простоту ведения бизнеса, эффективность инвестирования и кредитования, восприимчивость к достижениям научно-технического прогресса, состояние рынка рабочей силы и доступность квалифицированного персонала. Политические институты через соотношение ветвей власти регулируют общественные и правовые отношения. От них зависит способность граждан влиять на политиков и чиновников, возможность для различных социальных групп реализовывать свои интересы.

    Существует несколько теорий, описывающие различия данных институтов - географическая, культурологическая, теорияневежества. Анализируя их недостатки Аджемоглу и Робинсон предложили следующую дифференциацию институтов на инклюзивные (обеспечивающие широкий доступ населения к участию в экономических и политических процессах) и экстрактивные (монопольные. позволяющие отдельным группам использовать ресурсы нации для собственного обогащения и сохранения власти).

    Экономический рост в государствах возможен при доминированиии различных типов институтов. Однако различается его динамика и продолжительность. Например, экстрактивные институты, созданные в СССР, позволили перераспределить ресурсы для обеспечения высоких темпов индустриализации. Это сбило с толку многих западных экономистов и политиков второй половины ХХ века. Так в учебнике по экономике Нобелевского лауреата Пола Самуэльсона подчеркивалось, что советская система лучше капиталистической в плане экономического роста, обеспечения полной занятости населения, стабильности цен, воспитания альтруистических настроений граждан. В издании 1961 г. он прогнозировал, что СССР обгонит США до 1984 г., в в переиздании 1980 отложил этот момент до промежутка 2002-2012гг. (стр.115). Однако, мы все свидетели начала стагнации 70х, ресурсы исчерпались и наступил тяжелейший кризис завершившийся крахом империи.

    Переход от экстрактивных к инклюзивным институтам обеспечивает устойчивый прогресс. Авторы подробно рассматривают это на примере "Славной революции" в Англии. Победа парламентаризма, обеспечившая в определенной исторической перспективе представительство интересов различных социальных групп, стимулировало урегулирование прав собственности, разрушило монополию разрешительной системы, защитило инвестиции и обеспечило промышленную революцию.

    В книге использован очень обширный исторический материал. Возможно даже избыточный, за множеством историй из жизни африканских и латиноамериканских государств, древних империй, иногда теряется суть теории. При этом, существование объективных закономерностей, способных сменить характер институтов, остаются под вопросом. Действительно, авторы признают "стечение обстоятельств" и "роль личности в истории", как критический фактор перемен. Между строк читается решающая роль Вильгельма Оранского в победе "Славной революции", Ден Сяопина - в Китайском экономическом чуде, авторитарных руководителей Сингапура и Южной Кореи в успехах этих стран. Т.е. книга дает ответ на вопрос, что необходимо для прогресса нации, но подталкивает к выводу, что без нужной личности, в нужном месте и в нужное время обойтись сложно.
    Оставить комментарий
  • "Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності"
    anastasi77777 , 29 декабря 2016 г.
    Рецензия полезна?
    "Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності" - это пример того, как можно довольно субъективно описать власть. Если у авторов была цель описать чисто свое мнение - книга удалась. Если речь шла о объективности - не удалась.
    Если говорить о наполнении книги, то тут читателю дают возможность узнать, а что думают автора (Джеймс Робинсон, Дарон Аджемоглу) о том, откуда идет бедность; почему кто-то богат, а кто-то нет; как культура и деньги связаны; какая политика влияет на положительную финансовую ставку жителей. Что очень ценно в этой книге - это личные исследования авторов. И они на протяжении всей книги опираются на факты, исследования, мировые показатели и примеры разных стран. Очень неплохо они иллюстрируют различия между разными странами. А так же выводят формулы и некоторые правила, которые помогают развивать нацию.
    Кстати, очень много критики я слышала по поводу этой работы. От различных топ-журналов Америки. Хотя, скорее всего, что 70 процентов положительных рекомендаций.
    В итоге, делая резюме, я виду в книге "Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності" много плюсов, но так же и излишнюю субъективность в изложении материала.
    Хотя никто и не заявлял, что была цель написать учебник, где будут представлены все точки зрения.
    Оставить комментарий